Захи́ріти, рію, єш, гл. Захиреть. Захирів так, що й голови не підведу. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 99). Оце й захиріє дитина. Левиц. I. 139.
За́хист, ту, м. 1) Место, защищенное от ветра; приют, пристанище. Да як же мені зійти з сього села? Де мені знайти той захист? Г. Барв. 394. Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Дещо. 69. Нема чоловікові захисту на широкому степу. Стор. МПр. 2. *Щоб могли знайти захист перед жарою. Лепкий. 2) Защита, покровительство. Посередник… повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. О. 1862. IX. 125. Ум. За́хисток, за́хисто́чок.
Захисти́ти, ся. См. Захища́ти, ся.
Захистни́й, а́, е́. 1) Защищенный от ветра; укромный; уютный. *2) Укрывающий, защищающий. Не робіть, паничу, покришки (на вулик) солом'яної, воно не захистне, — кладіть жорстину, а тоді ще шматок цегли. Пир. у., Конон. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. III. 61).
Захи́стник, ка, м. Защитник. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Захи́стя, тя, с. = За́хист 1. Захистя инше ти знайшов. Щог. Сл. 105.
Захита́ти, та́ю, єш, гл. Зашатать, закачать. А дочка захитала головою так, що сережки затіліпались. Гацц. Аб. 39.
Захита́тися, та́юся, єшся, гл. Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. К. Досв. 209. 2) Поколебаться. Положи печаль на бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому. К. Псал. 128.
Захихи́кати, каю, єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. I. 135.
За́хищ, щі, ж. = За́хист 1. У Вас. (195), в хате без сеней: род шалаша из камыша или соломы, — временно заменяет сени.
Захища́ти, ща́ю, єш, сов. в. захисти́ти, щу́, сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата. 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у.
Захища́тися, ща́юся, єшся, сов. в. захисти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Прикрываться, прикрыться, защищаться, защититься. Возами захистились од вітру. Гринч.
[1]I. За́хід, ходу, м. 1) Заход, закат. Щоб я до заходу сонця дітей не бачив. Ном. 931. Настав вечір після заходу сонця. Єв. Мр. I. 32. 2) Запад. Ой, куди ти полинеш, сивий соколоньку, чи на всхід, чи на захід, чи на Вкраїноньку? Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: Поверну́тися на за́ходи со́нця. Повернуться к западу. Змиев. у.
II. За́хід, ходу, м. 1) Хлопоты, приготовления. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Три дні заходу, а день празнику. Ном. Дурни́й за́хід. Неудачные старания. Ном. Шкода́ й за́ходу. Напрасные старания. Ном. 7597. *2) Чаще во мн. ч. за́ходи, дів. Мера, мероприятие. Його педагогичні заходи ні до чого доброго не привели. Кон. 3) а) За одни́м за́ходом. За одним разом. За одним заходом забрать одне й теє. Уман. у. б) За́ходом би́тися. Усиленно биться. Серце що-години заходом б'ється: не діждусь його. Г. Барв. 78. 4) У заходи йти. Итти зигзагами. Кінь в горах у заходи йде. Гуцул. *5) Первый выход в карточной игре. А з кого там заход? Ходи! Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Место отхода, уход. Люде звикли там (на Поліссі) на своїх далеких полях та сіножатях ставити собі холодні хатки або хоч куріні та халабуди і живуть по тик «заходах» цілими тижнями у робочу пору. М. Левиц. «Оповідання». 135.
*Захі́д, хо́ду, м. Исподняя пола в верхней одежде, заходящая глубоко внутрь. Свита з заходом пошита. Харьк. г. Сл. Яворн.
*Захі́дний, а, е и захі́дній, я, є. Западный. Західній вітер.
Захімли́ти, млю́, лиш, гл. ? Захімлили хімлушечку, як у полі грушечку;
——————
- ↑ В цім місці, від слова захід до захурчати, в першім виданні словника Б. Грінченка з техничних причин трапився завал. Заходом ак. С. Ефремова на основі рукопису це місце відновлено. А. Н.
