*Захаркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Захрапеть. Стеф.
Захарла́ти, ла́ю, єш, гл. Зажилить, взять на время и не отдать. Ном. № 11699.
Захарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Захрипеть. Єдного і другого ударив під бік ножем, — так вони і захарчали. Рудч. Ск. I. 199.
*Захарчо́ваний, а, е. Отощавший от недоедания. Хто ж вам дасть стільки за вашу корову? — Вона не доїться і захарчована. Крим.
Захарчува́ти, чу́ю, єш, гл. Заморить голодом.
Заха́яти, ха́ю, єш, гл. = Занеха́яти.
Захвабрува́ти, ру́ю, єш, гл. Захрабриться.
Захвали́ти. См. Захва́лювати.
Захвальшува́ти, шу́ю, єш, гл. Заплутовать.
Захва́лювання, ня, с. Расхваливание, рекомендация.
Захва́лювати, люю, єш, сов. в. захвали́ти, лю́, ли́ш, гл. Хвалить, захвалить, расхваливать, предлагая хвалить.
Захваля́ти, ля́ю, єш, гл. = Захва́лювати. Овсій захваляв, що добрий кінь. Канев. у.
*За́хват, ту, м. 1) Возможность захватить. На-за́хват. Сколько придется. Приходять на збірку пригоничі, оті прикащики, беруть робітників на-захват, а хто пізніше прийде, того вже не приймають. Крим. 2) Восторг, восхищение, увлечение. Сл. Нік. 3) Повреждение растительности от весеннего мороза. Яровий хліб цієї весни у нас був з захватом. Кубань. Сл. Яворн.
Захвата́тися, та́юся, єшся, гл. = Захапа́тися. Він ся захватав. МУЕ. III. 57.
Захвати́ти. См. Захва́чувати.
Захва́тич, ча, м. Клин в плуге. Чуб. IV. 17.
*Захватни́й, а́, е́. Увлекательный, захватывающий. Співи захватні. М. Черн.
Захва́чувати, чую, єш, сов. в. захвати́ти, чу́, тиш, гл. = Захо́плювати, захопи́ти. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.
Захвилюва́ти, лю́ю, єш, гл. Заволноваться.
Захвирсува́ти, су́ю, єш, гл. Задосадовать, запечалиться. Іуда Христа жидам продав, і о том вельми захвирсував. О. 1862. IV. 49.
*Захви́ськати, каю, єш, гл. Замарать, залепить. Екатериносл. г. Сл. Яворн.
Захво́йдати, даю, єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Захво́йдаха, хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха! Змиевск. у.
Захворі́ти, рі́ю, єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Захворту́нити, нить, гл. безл. Повезти, посчастливиться.
Захвоста́ти, та́ю, єш, гл. О клиньях: заострить. Треба захвостати тини, щоб бува злодій не переліз. Брацл. у.
Захво́стати, таю, єш, гл. Защелкать, захлопать кнутом в воздухе. Липов. у.
Захво́стуватий, а, е. Суживающийся кверху и кончающийся острием. Ціпок був захвостуватий. Новомоск. у.
Захво́ськати, каю, єш, гл. = Захво́йдати. Ото захвоськала як рукав. Гринч.
Захвоща́тися, ща́юся, єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав. Змиев. у.
Захе́катися, каюся, єшся, гл. = Заха́катися.
Захи́лий, а, е. Хилый, изнуренный. Шевч. 437.
Захиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. захили́ти, лю́, лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Захиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. захили́тися, лю́ся, лишся, гл. Укрываться, укрыться за кем или чем-либо. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка: я за його захилюсь, захилюсь, та й нікого не боюсь, не боюсь. Нп.
Захиме́рити, рю, риш, гл. Закапризничать.
Захи́рілий, а, е. Болезненный, захиревший.
