сьому, тому хімлушечка, а Юрасю як душечка. Свад. п. Метл. 209.
Захла́нний, а, е. Жадный, алчный. Убогому мало що бракує, а захланному всього. Ном. 1564. *Д. Морд.
Захла́нник, ка, м. Жадный человек. Желех.
Захла́нність, ности, ж. Жадность. Желех.
Захлина́тися, на́юся, єшся, сов. в. захлину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Захлебываться, захлебнуться, поперхнуться. Не вспіла збрехати — захлинулася. Уман. у. Пекельний цербере! гарчи і захлинайся. К. Дз. 57.
Захли́пати, паю, єш, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ті молодиці, що співали і казились, захлипали. Стор. МП. 55.
Захлипа́тися, па́юся, єшся, сов. в. захлипну́тися, пну́ся, не́шся, гл. = Захлина́тися, захлину́тися. Аж пирхає, аж захлипається проклятий. ЗОЮР. II. 30. Положи-бо шапку!.. захлипнувшись з горя…, говорить бабуся. Г. Барв 504.
Захли́стувати, тую, єш, гл. Захлебывать. Сватання горілкою захлистувать. Стец. 18.
Захли́стуватися, туюся, єшся, гл. Захлебываться.
Захлю́ндритися, рюся, ришся, гл. = Захлю́патися.
Захлю́пати, паю, єш, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Захлю́патися, паюся, єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Захлюпоста́ти, та́ю, єш, гл. = Захлюпота́ти. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. I. 301.
Захлюпота́ти, чу́, ти́ш, гл. Заплескать. Лини захлюпотали у воді у горшку під лавкою. Рудч. I. 166.
Захлю́стати, стаю, єш, гл. = Захлю́пати.
Захлю́статися, таюся, єшся, гл. = Захлю́патися. Забризькався, захлюстався. Кв. I. 138.
Захлю́щитися, шуся, щишся, гл. = Захлю́статися.
Захля́нути и захля́сти, ну, неш, гл. Отощать, ослабеть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.
Захля́патися, паюся, єшся, гл. = Захлю́патися. Вх. Уг. 239.
Захля́сти. См. Захля́нути.
Захма́рювати, рюю, єш, сов. в. захма́рити, рю, риш, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарив прежню його славу. К. Псал. 209.
Захма́рюватися, рююся, єшся, сов. в. захма́ритися, рюся, ришся, гл. Покрываться, покрыться тучами, *затемняться, омрачаться. На дворі захмарилося. Сонечко моє ясненьке!.. тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.
Захмелі́ти, лю́, лиш, гл. Охмелеть.
Захмизува́ти, зую, єш, гл. Загородить хми́зом. Славяносерб. у.
Захмуле́ний, а, е. О колосе и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. МУЕ. III. 43. Оріхи захмулені. МУЕ. III. 46.
Захму́ритися, рюся, ришся, гл. Нахмуриться. Що ся на ня захмурила ти, бідо чорненька. Гол. IV. 491.
Захо́в, ву, м. Скрытое место, сокрытие. Той кінь стояв у його десь три дні у захові. Верхн. у. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать. Новомоск. у.
Захо́ва, ви, ж. = Захо́в.
Захова́ння, ня, с. Сохранение. Левиц.
Заховста́ти, таю, єш, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай коні, а воно все їдно. Камен. у.
Захо́вувати, вую, єш, сов. в. захова́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Прятать, спрятать, запрятать. Украдеш одежу и заховаєш. Рудч. 2) Сохранять, сохранить, уберечь. Від уроків і бог не заховає. Ном. 8395. Заховай нас од сього лиха! Стор. МПр. 89. *Захо́вувати спо́кій. Сохранять спокойствие. Сл. Нік. 3) Хоронить, похоронить. Заховає хоть і піп, аби грошей сорок кіп. Чуб. V. 461. Сама хоче мене мати в землю заховати. Шевч. 17. *Як заховають мерця, то йдуть усі ті люде на обід. Крим.
Захо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. захова́тися, ва́юся, єшся, гл. 1) Прятаться, спрятаться, запрятаться, скрываться, скрыться. А-а, коточок,
