блестящим, вычистить, натереть до блеска. Шабельками заяснили. Нп.
*Заясні́ти, ні́ю, єш, гл. Заяснеть. Сл. Нік.
Зая́трення, ня, с. 1) О ране: нагноение, воспаление. 2) Раздражение.
Зая́трити, рю, риш, гл. 1) Растравить (рану). 2) Раздражать, рассердить.
Зая́тритися, рюся, ришся, гл. 1) О ране: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прийти в ярость.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяц. 2) Часть олі́йниці: род толкача, песта, давлением которого выжимается постное масло. Шух. I. 163. Ум. За́йчик.
Заяча́ти, чу́, чи́ш, гл. Закричать (о лебедях и людях). Випливала лебедочка по воді…, заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.
За́ячий, а, е. 1) Заячий. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513. 2) Раст.: а) За́ячий го́ро́х. Астрагон широколистый. б) — капу́ста. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. I. 168. в) — квас. Oxalis. Шух. I. 22. г) За́яча крівця́, за́ячий кріве́ць. Hypericum perforatum L. ЗЮЗО. I. 125, 168. д) — кров. Majanthemus bifolium L. ЗЮЗО. I. 128. е) —чі лапки́. Eriophorum angustifolium Roth. ЗЮЗО. I. 121, E. latifolium Норре. ЗЮЗО. I. 122. ж) — орі́шки Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111. з) — сала́та. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. I. 133. и) — у́хо. Verbascum Lychnitis L. ЗЮЗО. I. 140. і) — холодо́к. Asparagus officinalis. ЗЮЗО. I. 113. к) — щаве́ль, щаву́х. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. I. 130.
За́ячина, ни, ж. Мясо зайца. Оскоромитися хоть заячиною. О. 1862. II. 25.
Зба́бити, блю, биш, гл. Обабить.
Збабі́ти, бі́ю, єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабіє. Ном. № 8998. *Спаніли і збабіли. Лепкий.
Зба́братися, раюся, єшся, гл. Выпачкаться в грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Зба́бчений, а, е. Сморщенный. Горох збабчений. Вх. Лем. 417.
Зба́ва, ви, ж. Порча. Ум. Зба́вка.
Збави́тель, ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119.
Зба́вити, ся. См. Збавля́ти, ся.
*Зба́влений, а, е. Испорченный. Крим.
Збавле́ння, ня, с. 1) Лишение. 2) Избавление. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.
Збавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зба́вити, влю, виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. Макс. (1849), 7. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Шевч. 95. Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. Чуб. V. 130. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Мет. 527. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. АД. I. 186. 3) Портить, испортить, искалечить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Гринч. III. 652. Боюсь… щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Мил. 84. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Рудч. Ск. I. 56. Силу втратила, здоров'я збавила. Мир. ХРВ. 35. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». Грин. III. 258. 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282.
Збавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. зба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема. Ном. № 10179. *2) Испортиться. Пересипають вишні сахаром, щоб не збавилися, а довго держалися. Крим.
Збагаті́ти, тію, єш, гл. Разбогатеть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. I. 84.
*Збага́чення, ня, с. Обогащение. Сл. Нік.
Збага́чувати, чую, єш, сов. в. зба-
