*Збі́льшувати(ся), шую(ся), єш(ся), сов. в. збі́льшити(ся), шу(ся), шиш(ся), гл. Увеличивать(ся), увеличить(ся). Сл. Дубр.
Збін, збо́ну, м. Амвон. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.
Збір, збо́ру, м. 1) Собрание. Збір людей. НВолын. у. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? Нп. 2) Молочные продукты, получаемые от молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Змиев. у. Збір поганий, бо молока мало. Змиев. у. 3) Мн. Збо́ри. Сборки. Свита… з маленькими зборами. О. 1862. VIII. 33.
Збі́раний, а, е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молоке: збі́ране. Снятое.
Збірани́на, ни, збірани́ця, ці, ж. 1) Собирание, сбирание. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідні — збіраниця. Змиев. у.
Збі́ранка, ки, ж. = Збірани́на 1.
Збіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. зібра́ти, зберу́, ре́ш, гл. 1) Собирать, собрать. Єв. Мт. II. 4. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. Лавр. 82. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 84. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Ном. № 548. Зібрав троянську всю громаду. Котл. Ен. II. 10. *2) Хватить, ударить. Як візьме палицю та як збере його по голові. Крим.
Збіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. зібра́тися, зберу́ся, ре́шся, гл. 1) Собираться, собраться. Збіралася кревная родина, мене в військо випроводили. Мет. 241. Ввесь город зібрався до дверей. Єв. Мр. I. 33. 2) Собираться, собраться, готовиться, приготовиться. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Ном. № 1468. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувать пора. Ном. № 512. *3) Збіра́ється на сон, на дрімо́ту. Клонит ко сну.
*Збіра́ч, ча, м. 1) Сборщик. 2) Собиратель. Пр. Пр. 1925.
Збі́ржа, жі, ж. Извощичья биржа. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
*Збіржа́к, ка, м. = Збіржани́к. Знайди збіржака: по вакзал поїдемо. Умань. Ефр.
Збіржани́к, ка, м. Извозчик. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Збі́рка, ки, ж. 1) Сходка, собрание. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собрание чего-либо. Константиногр. у. 3) Местные овчины, скупаемые на полтавских ярмарках. Вас. 154.
Збі́рний, а, е. 1) Сборный. *Збі́рне мі́сце. Место сбора. Желех. *2) Збі́рна дружи́на. Случайно собравшиеся люди, кто попало. Звен. у. 3) — ти́ждень. Первая неделя поста. *— субо́та. Субота на первой неделе поста.
Збі́рник, ка, м. Сборник. Ум. Збі́рничок.
Збі́рниця, ці, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Збі́рничок, чка, м. Ум. от збі́рник.
Збі́рня, ні, ж. Комната, где собираются на сходку. Нежин. у.
Збіросві́т, ту, м. Фокус, точка, в коей сходятся лучи света. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт). Ком. II. 87.
Збіросло́в, ву, м. Словарь. Встречено у Номиса на первой странице его предисловия к «Українським приказкам». *Желех.
*Збірщи́к, ка, м. = Збо́рчий.
Збі́са, нар. Много; очень. Збіса грошей має. Збі́са розу́мний. Чрезвычайно умен.
Збіч, збо́чу, м. Склон (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. Єв. Л. XIX. 37.
Збі́чи, збіжу́, жи́ш, гл. = Збі́гти. Жел.
Зближа́ти, жа́ю, єш, сов. в. збли́зити, жу, зиш, гл. Приближать, приблизить.
Зближа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. збли́зитися, жуся, зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Літечко минає, лист опадає, холодні зближаються ночі. К. Досв. 64. Він близько до мене зближився. МВ. II. 104. *І чим більше зближалися вони до любої, рідної країни, тим веселішими ставали. Борд.
