Здойми́ти, млю́, ми́ш, гл. = Здійня́ти. Шапку з голови здоймити. Федьк. I. 74.
Здола́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Одолеть. 2) Быть в силах, в состоянии мочь. Яків усе хорів… Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. II. 206.
Здо́линок, нку, м. Углубление почвы. Каменец. у.
Здолі́ти, лі́ю, єш, гл. = Здола́ти. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. МВ. II. 126. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами. К. ХП. 43. *Навіть і з воза сам злізти не здолію. Лепкий.
Здопта́ти, пчу́, чеш, гл. Стоптать. Сім пар черевиків я здоптала, а осьму пару в скринечку сховала. Чуб. V. 157.
Здоро́в, здоро́вий, а, е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожелание быть здоровым является обычным приветствием: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були́! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. II. 24. Бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. I. 19. *4) Взрослый, большой. Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Я думав, що то хлопець, аж то здоровий парубок. Крим. Ум. Здорове́нький, здорове́(і)се(і)нький. Ув. Здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. I. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.
*Здорова́й, вая́, м. Дылда, верзило, великовозрастный. Він маленькій, а в класі в них усе здороваї: б'ють його бідного що дня. Крим.
*Здорова́ль, ля́, м. = Здорова́й, Здорова́нь. Умань. Не довго видержував у ряду з тими здоровалями. Дн. Чайка.
Здорова́нь, ня́, м. Здоровяк. Тоді роблю, як здоров'я змагає, а ви сучої віри здоровані. Васильк. у.
*Здорове́га, ги, об. = Здорова́й, Здорова́ль. Черниг. г. Сл. Яворн.
Здорове́зний и здорове́нний, а, е. Ув. от здоро́вий.
Здорове́нький и здорове́сенький, а, е. Ум. от здоро́вий.
Здорове́ць, вця́, м. Здоровяк. Левч. 47.
Здорове́цький, а, е. 1) = Здорове́зний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167. *2) Огромный, преогромный. Здоровецька палиця. Здоровецька шкварка. Здоровецька дівка. Крим.
Здоро́вий. См. Здоро́в.
Здорови́ло, ла, м. = Здорове́ць. Левч.47.
Здоро́вити, влю, виш, гл. 1) Поздравлять. Желех. *2) Оздоравливать. Н.-Левиц.
Здорові́ти, ві́ю, єш, гл. Выздоравливать. Желех.
Здоро́вкання, ня, с. Приветствие, здравствование.
Здоро́вкати, каю, єш, гл. Желать здоровья при приветствии, при випивании водки и пр. Вх. Зн. 21.
Здоро́вкатися, каюся, єшся, гл. *(До ко́го, з ким. Сл. Нік.). 1) Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754. *2) Выпивать с кем-нибудь, чокаться. Сидять у двох та здоровкаються до себе цілий день. Сл. Нік.
Здоровлю́чий, а, е. Большущий. Змиев. у. Ув. от здоро́вий.
Здоро́вля, ля, с. = Здоро́в'я. А як молодий, хороший на вроду, — щоби йому бог здоровля дав. Чуб. V. 12.
Здо́рово, нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Рудч. Ск. I. 25. Здорово боялись. ХС. IV. 37.
*Здорову́ля, лі, ж. 1) Здоровячка. 2) Рослая женщина. Там така здоровуля. Звен. у.
*Здоро́вшати, шаю, єш, гл. 1) Здороветь, крепнуть. 2) Выздоравливать. Сл. Нік.
*Здоро́вший, а, е. Более здоровый, здоровее. Крим.
