1884. I. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. НВолын. у.
Зе́льман, на, м. Род гаївки. Kolb. I. 166, 177, 183.
Зем, зе́ми, ж. Пол в доме, преимущественно вымощенный кирпичем. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Земена́ грань, —но́ї —ні, ж. Раст., исландский мох, Cetraria islandica. Шух. I. 21.
Земи́зеленя, ні, ж. Раст. Chelidonium majus. Вх. Пч. I. 9.
*Землевла́сник, ка, м. Землевладелец. Сл. Нік.
Землевла́сність, ности, ж. Землевладение. Сл. Нік.
*Землеволоді́ння, ня, с. Землевладение. Сл. Нік.
*Землевпоря́дження, ня, с. Землеустройство. Сл. Дубр. Пр. Пр.
*Землевпорядко́вий, а, е. Землеустроительный. Сл. Нік.
*Землевпорядкува́ння, ня, с. Землеустройство. Рад. С. 1924.
*Землевпоря́дний, а, е. Землеустроительный. Сл. Нік.
*Землевпоря́дник, ка, м. Землеустроитель. Сл. Нік.
Земледу́х, ха, м. Насек. медведка обыкновенная, Grullotalpa vulgaris. Вх. Пч. I. 6.
*Землеко́пниця, ці, ж. Землечерпалка. Сл. Дубр.
*Землекористува́ння, ня, с. Землепользование. Сл. Дубр.
*Землекори́стувач, ча, м. Землепользователь. Пр. Пр.
*Землемі́р, ра, м. 1) Землемер. Сл. Дубр. 2) Род гусеницы. О. Степовик.
*Землемі́рний, а, е. Землемерный. Сл. Нік.
*Землемі́рницький, а, е. Землемерский. Сл. Дубр.
*Землемі́рство, ва, с. Землемерие. Сл. Дубр.
Зе́мленька, ки, ж. Ум. от земля́.
Землепи́сний, а, е. Географический. Желех.
Земле́пис, су, м., земле́пись, сі, ж. География. Желех.
*Землетру́с, са, м. Землетрясение. Минуло трохи більше року, як землетрус обернув пишну Месину в груду каміння. Коцюб.
*Землеу́стрій, ою, м. Землеустройство. Сл. Нік.
*Землече́рпний, а, е. Землечерпательный. Сл. Нік.
Земля́, лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Мет. 19. Будь багатий, як земля. Маркев. 4. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. Шевч. 196. На тій землі ростиме инше древо. К. Іов. 18. Зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. Чуб. V. 1004. Уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. М. Пр. 126. *Зе́млю топи́ти. Рекой разливаться, сильно плакать, исходить слезами. Стара моя аж землю топить, відколи сина в москалі забрали. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. 2) Земля, страна. Ти, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. К. Іов. 3. Встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Виходила до його вся земля. Єв. Мр. I. 5. 3) Земля, земной шар. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Ком. I. 90. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. I. 16. *4) Край, область. Земля подільська. Ю. Стриж. Ум. Земе́лька, зе́мленька. Гринч. III. 302.
Земля́к, ка́, м. 1) Земляк. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. I. 16.
Земляни́й, а́, е́. 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владеющий значительным количеством земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) Земляне́ ву́гілля. Каменный уголь. Миус. окр. 5) Земляні́ гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. I. 124. 6) Земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. I. 110. 7) Земляна́ олі́я. Нефть, керосин. 8) Земляни́й рак. Медведка.
Земляни́н, на, м. Постоянный житель в сельском обществе. Славне село
