До́ба́вка, ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589. *Левч.
Добавля́ти, ля́ю, є́ш, сов. в. доба́вити, влю, виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить. *Желех.
Добажа́тися, жа́юся, єшся, гл. Желать до тех пор, пока…
Добазарува́ти, ру́ю, єш, гл. Окончить торговать на базаре.
Добазарува́тися, ру́юся, єшся, гл. Доторговаться на базаре до чего.
Добала́кати, каю, єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Добасува́тися, су́юся, єшся, гл. Добеситься, доиграться.
Добача́ти, ча́ю, єш, сов. в. доба́чити, чу, чиш, гл. Видеть, увидеть, замечать, заметить, примечать, приметить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. Млр. л. сб. 77. А Катря стоїть коло стіни… бачу — зомліває. Добачає те й мати. МВ. II. 148. Не добача́ти. Дурно видеть; не замечать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. I. 135. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Шевч. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш. МВ. II. 81.
Добенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Допировать.
Добенькетува́тися, ту́юся, єшся, гл. Допироваться.
Доберега́ти, га́ю, єш, сов. в. доберегти́, режу́, же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотреть. Тепер уже доберегайте одно 'дного. Г. Барв. 515.
Добива́ння, ня, с. Добивание.
Добива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доби́ти, б'ю, б'єш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. К. ЧР. 278. *Д. то́ргу. Заключать сделку, покупку. Желех. 2) Домолачивать, домолотить хлеб. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку. Г. Барв. 60.
Добива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доби́тися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего-либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. К. ЧР. 396. Як з биком не биться, а все молока не добиться. Ном. № 2664. 2) Добираться, добраться; доходить, дойти; достигать, достичь чего. До преосвященного добийтесь, то буде і в вас благочестиє. ЗОЮР. I. 262. Добився він до раю. Чуб. I. 218. Не загине наша слава, доб'ємося до Варшави. К. Досв. 130. Міст тріщить, лист осипається: змій додому добивається. Мнж. 16. І аж в середу у Хрестці к вечеру добились. Мкр. Н. 39.
*Добира́ти = Добіра́ти.
Доби́ток, тку, м. 1) Грабеж, добывание. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. Рудч. Ск. II. 148. *2) Добыча, имущество. 3) Полнота, достаток. Ма́ти щось доби́тком. Иметь что-нибудь в изобилии. Желех.
До́бих, ху, м. Встречается в следующем выражении: Він верну́вся не з доби́хом. Он возвратился не добившись своего, без добычи. Змиев. у.
До́бич, чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. I. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скот. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849). 30.
Доби́чник, ка, м. Разбойник. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Доби́ччаний, а, е. Скотный, скотский. МУЕ. III. 45. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то ся напасе худоба до Їр'я трави. МУЕ. III. 51.
Добіга́ти, га́ю, єш, сов. в. добі́гти, біжу́, жи́ш, гл. 1) Добегать, добежать. Швидкий сам добіжить, а смирного бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добі́гти чого́. Приобрести что; добыть что; о болезни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хрякати. Г. Барв. 454.
Добі́гатися, гаюся, єшся, гл. Добегаться. Добі́гатися чого́. Достичь чего. Борз. у.
