Сторінка:Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf/82

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Добі́гтися, біжу́ся, жи́шся, гл. Добежать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.

Добі́ддя, дя, с. Дообеденное время.

Добі́дній, я, є. Дообеденный.

Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.

Добіля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. добіли́тися, лю́ся, лишся, гл. Добеливаться, добелиться. Добіляються полотна розстелені по землі. МВ. II. 134.

Добі́р, бо́ру, м. Отбор; подбор. *Приро́дній добі́р. Естественный подбор. Сл. Нік.

*Добі́раний, а, е. Отборный. Желех.

Добіра́ння, ня, с. Подбирание, выбирание. З таким добіранням ти нічого не купиш.

Добіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. добра́ти, беру́, ре́ш (*зап.: дібра́ти, беру́), гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. III. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. I. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доедать, доесть. Добірайте кашу! Змиев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. Алв. 72. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю на пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. I. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскать, найти средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні! ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти. *Добра́ти в чо́му́ смаку́. Понять в чем-либо вкус. Пир. у., Конон.

Добіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. добра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Лавр. 111. Ось добірається він до Сомкової глибки. К. ЧР. 393. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Грин. I. 175. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лет. Мир. ХРВ. 4.

Добі́рний, а, е. 1) Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Киев. у. *Добі́рне товариство. Избранное общество. Сл. Нік. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55. 2) Изысканный. Він нашого простого їсти не хоче, йому треба добірної харчі. Крим.

Доблага́ти, га́ю, єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.

Доближа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. добли́зитися, жуся, жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.

*Добови́й, а, е. Суточный, посуточный. Сл. Нік.

Доборо́тися, рю́ся, решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. II. 69.

*Доборщи́ти, щу́, щиш, гл. Довести до конца, доделать. Хто його знає, чи він не доборщив, чи переборщив. Сл. Яворн.

*До́бра, род. ді́бр. См. Добро́ 2.

Добра́ння, ня, с. Выбор. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!

До́бре, нар. Хорошо; порядком; *изрядно. Добре тому дати, хто не хо-