че брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде. Чуб. III. 4. Бийте його добре киями, щоб знав, по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. Грин. I. 120. До́бре ка́же. Дельно говорит; красно говорит. Каменец. у. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполне хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Мет. 381. Ум. До́бре́нько, до́бречко.
*Добреда́ти, да́, єш, сов. в. добрести́, бреду́, де́ш, гл. Переходить, перейти через воду. Бреди, старий, за Дунай по калину, як не добредеш, на твою душу згину. Чуб. V. 846.
Добре́зний, добре́нний, а, е. Очень добрый, хороший, очень вкусный и пр. См. До́брий. Така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221. *См. Добрі́хувати.
Добреха́тися, брешу́ся, шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Ном. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха. Мет. 16. *См. Добрі́хуватися.
До́бречко, нар. Ум. от до́бре.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток. См. До́брий 9, 10 и 11.
До́брий, а, е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добреє. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающийся добротой (о человеке). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хороший. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Нп. 4) Хороший, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Лк. III. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благоприятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Нп. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочных размеров, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́-вечір! (приветствие). Добрый вечер! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́-день! (приветств.). Доброго дня! Доброго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать доброго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добри́-до́світок! Доброго утра! Приветствие, употребляемое только ранним утром, на рассвете. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре ми́ло. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловые мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. I. 6. 14) Добра́-ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі, витріщивши очі. Ном. (Шутка). 15) До́брий розум. Здравый смысл. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. III. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Мет. 202. 17) З до́брого ди́ва. Ни с того, ни с сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у. *До́брий (за-) для ме́не. Добрый ко мне. А такий для мене добрий, що навіть мої гадки відгадує. Черемш. *До́брий бік. Лицевая сторона. Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік. Крим. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. *18) Пригодный, способный, подходящий. Огонь і вода добрі служити, але лихі панувати. Не всяк добрий до роботи. Потебня. II.
