а тих, що командують, і немає. Рудч. Ск. I. 107.
Комани́ця, ці, ж. 1) Трилистник, клевер, дятлина. На сім боці на толоці жовта команиця. Гол. II. 418. 2) Раст. Viola tricolor. Лв. 102.
Кома́нка, ки, ж. = Комани́ця. Желех.
Кома́рик, ка, м. Ум. от кома́рь.
Комари́стий, а, е. Изобилующий комарами.
Комари́ця, ці, ж. = Кома́рь. Вх. Зн. 27. Желех. Ум. Комари́чка.
Комари́ще, ща, м. Ув. от кома́рь.
Комарі́в, ре́ва, ре́ве. Принадлежащий, свойственный комару. Шевчиха не злюбила, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Нп. З комаре́ву ні́жечку, *на комарі́в носо́к. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном., стр. 283. *Дала отак, на комарів носок, — тільки покуштувати. Умань. Ефр. Комаре́ві но́сики. Раст. = Сокирки́.
Комарни́к, ка́, м. Род шалаша для пастуха овец. Вх. Зн. 27.
Комарня́, ні́, ж. Соб. от кома́рь. Комарня так і лізе у вічі.
Кома́рь, ря́, м. 1) Комар. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума. 2) Название тощего вола. КС. 1898. VII. 46. 3) Род детской игры. Ив. 27. Ум. Кома́рик, кома́ронько. І нас бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Кв. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Нп. Ув. Комари́ще. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище. Лукаш.
*Кома́ство, ва, с. соб. Насекомые. Це робить усяке комаство, котре завжди нишпорить по квітках. О. Степ.
Кома́ха, хи, ж. 1) Насекомое. Вх. Пч. I. 6. 2) Муравей. Ум. Кома́шечка, кома́шка. Ой летіла комашечка да по сонцю, припадала комашечка ік віконцю. В. Кулик. Комашки! комашки! ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339.
Комаши́на, ни, ж. Одно насекомое, один муравей. См. Кома́ха. Чоловік проти землі менше, аніж сама менша комашина проти чоловіка здається. Дещо. Ум. Комаши́нка. Здалеку рій комашинок зразу побачиш, а кожну комашинку нарізно побачиш тільки зблизька. Ком. II.
*Комаши́ний, а, е. Муравьиный. Комаши́на ку́па. Муравейник. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Комаши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Копошиться.
Кома́шка, ки, ж. Ум. от кома́ха.
*Комашни́к, ка́, м. Муравейник. Харьк. г. Сл. Яворн.
Комашни́ця, ці, ж. Муравейник. Канев. у.
Кома́шня, ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обед после похорон. Угор.
Комашня́, ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейник. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60). *Комашня́ ла́зить. Дрожь пробирает. Чую, що чогось наче комашня у мене по ногах і по спині лазить. Кон. I. 110.
Коме́дія, дії, ж. 1) Комедия. Почав він… писати… комедії на театр. К. Гр. Кв. XVIII. *2) Смехотворная история, смехотворное приключение, забавный случай, потеха. Така зо мною оце комедія трапилась. — Комедія з тобою та й годі! С. Пальчик Звен. у. Ефр/
Комедія́нський, а, е. Смешной, комедиантский. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. I. 491.
*Комедія́нщик, ка, м. Актер, клоун. Мов той комендіянщик повертався на всі боки. Мирн. I. 133.
*Коме́дний, а, е. Забавный, потешный, смехотворный. Комедний, як я бачу, ти чоловік: ну, чого до неї вчепився? С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Коме́ль, мля́, м. Толстый конец отрубленного древесного ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Коме́нда, ди, ж. 1) Команда, отряд. В славнім місті Берестечку коменда стояла. Гол. I. 67. 2) Начальство. Мо-
