Коша́рик, ка, м. Ум. от ко́шар.
Коша́рище, ща, с. Место, где стояла коша́ра. Желех.
Кошарчи́на, ни, ж. Небольшая коша́ра. Полт. г.
Коша́тина, ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Коша́чки, ків, м. мн. = Ко́тики 3, б.
Кошва́, ви́, ж., соб. Кошки. Брацл. у.
*Коше́вка, кошо́вка и кошо́лка, ки, ж. Плетеная корзина. Киев. г.
Коше́лик, ка, м. Ум. от коші́ль.
Кошели́на, ни, ж. = Коші́ль. Желех.
Кошени́ця, ці, ж. = Кошани́ця. Три копиці кошениці. Ном. № 13874. Ну, каже кінь, пусти мене… на три зорі, на пшеницю, на зелену кошеницю. Мнж. 34.
Кошеня́, ня́ти, с. Котенок. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Коше́чий, а, е = Котя́чий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. Ном. № 8747. Коше́ча м'я́та. Раст. а) = Ко́тики 3, б. ЗЮЗО. I. 124. б) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. I. 129.
Коше́чник, ка, м. = Ко́тики 3, б. ЗЮЗО. I. 129.
Ко́шик, ка, м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. III. 39. 2) Корзина плетеная на телеге для перевозки картофеля, бураков и пр. Чуб. VII. 403. 3) Мн. Раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139.
Кошика́рство, ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.
Кошика́рський, а, е. Корзинщиков. Желех.
Кошика́рь, ря́, м. Корзинщик. Желех.
Коши́ці, ши́ць, ж., мн. Раст. Trifolium montanum? См. Ко́шик 3. Ой у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Коші́вка, ки, ж. = Ко́шик 1. Левч. 60.
Коші́вниця, ці, ж. Корзина для хранения зерна = Коші́ль 2. Там в кошівниці трохи зернища. Грин. III. 105.
Коші́ль, ля́, м. 1) Корзинка с крышкой, которую носять в руках. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. Мет. 203. Кошелі́ носи́ти за ким. Ухаживать за кем, подлаживаться к кому. Под. 2) Соломенная или из прутьев большая стоячая корзина для ссыпки зернового хлеба. 3) Плетеные корзины с землею, для увеличения окопов на них поставленные. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Стор. Ум. Коше́лик.
Коші́ння, ня, с. Кошение, косьба. Шух. I. 169, 189.
*Ко́шка, ки, ж. Колодезный якорь, которым вылавливают утонувшее ведро. Втопили відро в криниці: треба десь кошки попитати. Крим.
Ко́шлання, ня, с. Вз'ерошиванье (волос, шерсти).
*Кошла́нь, ня́, м. Человек с длинными волосами, косматый. Умань. Ефр.
Ко́шлати, лаю, єш, гл. Вз'ерошивать (волосы, шерсть).
Кошла́тий, а, е. 1) Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17. *2) Ворсистый. Воно б і нічого собі суконце, та кошлате трохи. С. Пальчик. *3) Косматый. Слухай-но ти, голово кошлата, чи довго ще тут стовбичитимеш? С. Пальчик, Звен. у. Ефр.
Кошла́тити, ла́чу, тиш, гл. = Ко́шлати.
Кошла́тіти, тію, єш, гл. Вз'ерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
*Кошмила́, ли́, ж. Кострика, ломанная солома. Сл. Нік.
Ко́шниця, ці, ж. Род высокого и узкого хворостяного амбарчика, в который ссыпают кукурузу в початках. Kobl. I. 62.
Кошови́й, а́, е́. 1) Относящийся к кошу́. 2) Только м. р. Кошевой, начальник Запорожской Сечи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602. *3) В революцию 1917 года — корпусный командир. Киев.
Кошт, ту, м. 1) Расход, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивение, средства.
