5) Сторона. Ой ходімо, товаришу, да на той край помалу. Мет. 85. *На той край. В ту сторону. Як їздиш на той край, то й забіжиш. Мирн. «Правда», 1874, 468. 6) Край, страна, область. Ой визволи, боже, нас всіх бідних невольників з тяжкої неволі, з віри бусурменської на ясні зорі, на тихі води, у край веселий. ЗОЮР. I. 214. Тяжко-важко умірати у чужому краю. Шевч. Рі́дний край. Родина, отечество. От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі… супротив ворогів рідного краю. К. ЧР. 11. Треба рятувати рідний край. Стор. МПр. 57. 7) Кусок, ломоть (хлеба). Як хліба край, то й під вербою рай. Посл. 8) Употребленное как наречие: а) Очень, крайне. Тут край треба грошей, а їх нема. Волч. у. Мені край треба продати корову, а инчу купити. Волч. у. б) На конце, на краю. Довго вони на могилі край села стояли. Макс. А думка край світу на хмарі гуля. Шевч. в) Возле, около, при, над. Котору дитину любила-кохала, — край себе не маю. Макс. Виплакала карі очі, край козака стоя. Нп. Тільки край мого серденька як гадина в'ється. Грин. III. 220. По діброві вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю. Шевч. Надибав дівчину край долини. Гол. I. 120. Моя хата край води. Нп. Ум. Крає́чок, крайо́к. З краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. II. 188.
Кра́йка, ки, ж. Кромка. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 50. Употребляется женщинами как пояс. Ум. Крає́чка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала. Г. Барв. 141.
Кра́йнебо, ба, с. Небосклон, горизонт. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Кра́йник, ка, м. *Воевода, начальник края. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем писано. АД. I. 44. *Пан крайник наказав вам дати знать. Франко. «Ж. і Сл.». III. 362.
Кра́йній, я, є. 1) Крайний. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. I. 309. *2) Окончательный. Крайня ціна. Полт. у. Г. Йов.
Крайо́к, йка́, м. Ум. от край. *Вечірнє сонце… лягло через усю хату, ховаючись крайком аж десь за грубою. Мирн. ХРВ. II. 21. *Покутня радість крайком зачепила й їх. Мирн. ХРВ. II. 258.
*Кра́йочок, чка, м. Ум. от кра́єць.
*Кра́йчий, чого, м. Кравчий. За барієрою тупцював старий ключник і поралося двох крайчих. Лепк.
Кра́йчик, ка, м. Кончик. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. III. 58.
Крак, ка, м. Куст. У нас де крак, там і козак. Ном. № 772.
Кра́кати, каю, єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприну кракали. Чуб.
Кра́коль, кля, м. = Скра́коль. Желех.
Кра́коч, ча, м. Таракан, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Краку́н, на́, м. Ворон. Вх. Зн. 29.
Крале́вський, а, е. Королевский. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Кра́лечка, ки, ж. Ум. от кра́ля.
Краль, ля, м., также пташа́чий краль = Крі́лик. Вх. Уг. 247.
Кра́лька, ки, ж. Раст. Златоцвет, Chrysanthemum leucanthemum. Вх. Уг. 247.
Кра́ля, лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. I. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!.. Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (в картах). КС. 1887. VI. 463. Ум. Кра́лечка, кра́лька. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. I. 113.
Крам, му, м. 1) Товар. На готовий крам найдеться пан. Ном. № 4622. 2) Мелкий хлам, всякая мелкая утварь. Жінка наставила в кухні краму, що й пройти не можна. Крим. *3) Мануфактура, вообще ткани, кроме кустарных полотен и сукон. У нашій брацькій не тільки бакалія, а й крам є. Пир. у., Кон. 4) Род детской игры. Ив. 43.
