прим., зайца), а также скатаный навозным жуком шарик. Пир. у., Конон. *4) Необтесанный ствол дерева. *5) Неколотые дрова. Ум. Круглячо́к.
Круглянча́, ча́ти, с. Маленький круглый горшок. Вх. Зн. 30.
Кругля́стий, а, е. Шарообразный. Земля кругляста, як кавун. Ком. I. 6.
Кругля́ти, ля́ю, єш, гл. Пить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє. Макс.
Кругля́ччя, чя, c. соб. Бревна нераспиленные. Таки се кругляччя поколи, — з їх дров сила. Гринч.
Кругови́д, ду, м. Кругозор, *горизонт, вид. Чи ви любите гуляти по сім узгір'ї та любувати круговидом. Левиц. I. 273.
Кругови́й, а́, е́. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Название ветра. Иноді так, що вітер круговий подме. Гринч.
*Кругови́на, ни, ж. Круглая площадь. Харьк. г. Сл. Яворн.
Кругогля́д, ду, м. = Кругови́д. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки. Левиц. Пов. 97.
Кругойду́чий, а, е. Поворачивающийся в виде круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Круго́м, нар. 1) Кругом, со всех сторон. Золотоноша кругом хороша. Ном. № 727. Кругом його степ як море. Шевч. 2) Кругом, вокруг. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали. Шевч. 30. Обійшли кругом церкви. ЗОЮР.
Кругосві́т, ту, м. = Кругови́д. Його (М. Вовчка) кругосвіт немаленький. О. 1861. IV. 34.
Кругосві́тній, я, є. 1) Всемирный. Дійшовши з проґресом кругосвітньої наукової праці тієї правди… К. ХП. 135. *2) Кругосветный. Киев.
*Кружала́, нар. Кружась. Пішли хлопці вистрибом та кружала. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
*Кружа́лка, ки, ж. Кружок, кружочек, круглый ломтик. В чаї була кружалка — така кисла кружалочка, що я насилу її ззів. С. Пальчик Звен. у. Ефр. Ум. Кружа́лочка. Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку, кругом обложену добре зарум'яненими кружалочками картоплі. Мирн. ЛНВ. 1909. I. 48.
Кружа́лко, ка, с. 1) Ум. от кружа́ло. 2) Часть гончарного круга. См. Круг.
Кружа́ло́, ла, с. Круг; диск. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. М. Загірня. 3 вікон низеньких сільських хат блискає світло якимись жовтими кружалами. Мирн. ХРВ. II. 155. Кружа́ло является частью различных снарядов, напр., ткацкого станка. Вас. 167. Ум. Кружа́лко, кружа́льце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. I.
*Кружаля́тко, ка, с. Кружок, кружочек. На очах оці чорненькі кружалятка — то звуться чоловічки. Крим.
Кружа́нин, на, м. Участник хороводного круга. Грин. III. 105.
Кружа́ти, жа́ю, єш, гл. = Кружля́ти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. Котл. Ен. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає. ЗОЮР. I. 219.
Кружґа́нок, нку, м. Галлерея. Освітились залі, кружґанки і кімнати княжеського замку. Стор. МПр. 74. З обох сторон будівлі прибудував ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками. Стор. МПр. 65.
*Кру́жень, жня. м. Донце луковицы, круглая часть ч.-л. Сл. Дубр.
Круженя́ти, ня́ю, єш, гл. О птице: кружить, делать круги летая; парить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє? Радомысл. у.
Круже́ць, жця́, м. В прялке для шерсти — катушка, на которую постепенно наматывается спряденная шерсть. Вас. 153.
*Круже́чки, нар. Кружком, в кружок, кругообразно. Посядьмо отут, дівчатка, кружечки — я вас нової пісні навчу. Пир. у., Конон.
Круже́чок, чка, м. Ум. от круг.
Кружина́, ни́ и кружиня́, ні́, ж. 1) Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині. *2) = Круг 4. Кружина та виходила от з чого. Коли б не було загати, дак зробив би кілька ступнів через
