Карю́к, ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. I. 235.
Карюко́вий, а, е. Принадлежащий карюко́ві.
Карю́чений, а, е. Склеенный столярным клеем. Ой на столі тарілочка карюченая. Нп.
Карю́чити, чу, чиш, гл. 1) Клеить столярным клеем. 2) Коробить, кривить.
Ка́са, си, ж. Касса.
Каса́рня, ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Касі́р, ра, м. Кассир.
Каске́т, та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить. Желех.
Касп'я́га, ги, ж. Четырехугольный деревянный сосуд, употребляемый для соления рыбы. Черном.
Кастра́т, та, м. Кастрат. Шевч. II. 168.
Касува́ти, су́ю, єш, гл. Отменять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде, як кажу? Камен. у.
Кас'я́нів рік. Високосный год. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні? Лебед. у.
Кат, та, м. 1) Палач. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає… МВ. II. 80. Переносно: мучитель, изверг. Кат-зна. Чорт знает. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. I. Кат-ма, — має. Нет, не имеется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. *Бери, Семене, що дають, а то й того кат-матиме. Кон. I. 13. До ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. I. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. *'Не взяв його́ кат. Ничего с ним не сделаєтся; не тем будь помянут. Сущі пронози, — не взяв їх кат: були вони і на конях, і під кіньми. Кон. II. 71. Ув. Катю́га. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Катако́мби, ко́мб, ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605.
Ката́нка, ки, ж. 1) Куртка суконная. КС. 1893. XII. 447. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. Левиц. I. 27. 2) Солдатский мундир. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). Гол. I. 143. 3) Род женской кофты, обыкновенно суконной, надеваемой сверх одежды. Волынь. Гол. Од. 51, 76, 23.
Ката́ржний, а, е = Ка́торжний. Я дуже боявся катаржної лози. Левиц. I.
Ката́ти, та́ю, єш, гл. 1) Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч. *2) Катать. А він як малий — запряжеться в саночки та й катає дітей по селу. Полт. у. Г. Йов. 3) Ката́й, как приказание. Вали, дуй, сбегай. Матюша, катай «Гуси»! Тобіл. V. 215. Катайте, дядьку, разом танцювать будете. Винн. Катай, Варко, по воду. Пир. у., Конон.
Ката́тися, та́юся, єшся, гл. Кататься. Ізробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататься. Рудч. Ск.
Кате́дра, ри, ж. 1) Кафедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. I. 257. 2) Кафедральный собор. О. 1861. II. Слов.
Катели́к, ка, м. Католик. Іще не заржавіла і шабля, моя сваха… Таки вона й тепер як би розозлилась, то не один кателик лобом догори стане. ЗОЮР. I. 318.
Катели́ків, кова, ве. Принадлежащий католику.
Катели́цтво, ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Катели́цький, а, е. 1) Католический. 2) Употребляется как бранное слово в смысле: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Катели́чий, а, е = Катели́цький.
Катели́чка, ки, ж. Католичка. Ти думаєш, що я мав би кателичку за жінку? К. ЧР. 220.
