*Клепа́лка, ки, об. Болтун, болтунья, пустомеля. Полт. г. Сл. Яворн.
Клепа́ло, ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Котл. Ен. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. Ном. № 2650. 2) Молоток для отбивания косы. Ми взяли бруски й клепала… Гострим коси, в ручку йдем. Щог. Вор. 86.
Кле́пало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала. Шух. I. 235, 238.
Клепа́ння, ня, с. 1) Кование. 2) Отбивание молотком косы.
Клепа́ня, ні, ж. = Капелю́ха. Гол. Од. 69. Шух. I. 137. *Зняв клепаню з голови. Франко.
Клепа́ти, па́ю, єш и кле́плю, кле́плеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває… Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. 5) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) Клепа́ти язико́м. Говорить вздор.
Клепа́ч, ча́, ж. 1) Молоток. Угор. 2) = Клепа́чка. Чуб. VII. 575. *3) Клеветник; человек, несущий дичь, вздор. Полт. г. Сл. Яворн.
Клепа́чка, ки, ж. 1) Лопатка для оттачивания косы. Радом. у. 2) = Клеса́чка. *3) Колотушка. Сл. Яворн.
Клепе́ць, пця́, м. 1) = Клепа́ч 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Кле́пка, ки, ж. 1) Клёпка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Чуб. V. 81. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. Рудч. Ск. II. 124. У йо́го кле́пки не стає́ в голові́. Нема́є тре́тьої (дев'я́тої) кле́пки в голові́. Он глуповат. У него голова не в порядке. Ном. № 6254. Чуб. I. 249. *Наш пан сотник не мав дев'ятої клепки. Квітка. «Конот. в.». I. 259. *З кле́пкою в голові́. Неглупый. Він парубчина — не взяз його кат — заміристий, з клепкою в голові. Кон. I. 124. Ора́ти кле́пкою. Идти наперекор. Ном. № 3308. *2) Палисадная жердь. Дві клепки з штахет випали — і собаки, і свині влізають тепер у тую дірку. Крим. Ум. Кле́понька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Гринч. III. 242. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки. МУЕ. III. 159.
Клепта́ти и клепті́ти, пчу́, чеш, гл. Много раз одно и то же говорить. Желех.
Клеса́чка, ки, ж. Сапожный инструмент для разглаживания швов. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у.
Клесува́ти, су́ю, єш, гл. Разглаживать клеса́чкою шов обуви. Клесує чобіт. Черн. у. *Харьк. губ.
Клець, ця, м. Чурбан, обрубок столба. Киев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. Клецьо́к.
Клеча́льний, а, е. Троицкий. Клеча́льна неді́ля. Троицын день, воскресенье троицкой недели. Клеча́льна субо́та. Канун Троицына дня. Чуб. III. 186.
Кле́чаний, а, е. Украшенный ветвями деревьев в Троицын день; троицкий, то же, что и клеча́льний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. Кле́чані святки́. Праздник Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459.
Клечани́на, ни, ж. Одно дерево из кле́чання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156.
Кле́чання, ня, с. Срубленные небольшие деревья и древесные ветви с листьями в домах и на дворах на Троицу. Чуб. III. 185.
Кле́шня, ні, ж. = Клі́шня.
Клешоно́гий, а, е = Клішоно́гий. Уже наші поїхали… кобилою клешоногою. МУЕ. III. 172.
Клива́к, ка́, ж. Клык.
Клик, ку, м. Зов. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик. Котл. Ен. IV. 19.
