нала свою заводську діяльність. Потьомкінський бульвар був тоді головною вулицею, але порох на ньому завжди стояв курявою. В тюрмі були камери лише для чоловіків, і начальство ніяк не знало, куди ж йому посадити таку значну злочинницю. Залишили мене на один день покищо в камері тюрми для мужчин, а на другий день сказали, що переводять мене в жіноче. »Там вам буде спокійніше«, — напів насмішкувато сказав мені начальник тюрми. І ось пішки перейшли ми якийсь пустир і опинились перед жіночою тюрмою звичайний брудний одноповерховий будинок, довгий, з ґратами на низьких вікнах. Мені дали спочатку досить чисту кімнату з вікнами без ґрат і на вулицю, — якусь широку, запорошену вулицю на краю міста. Перша ніч була жахлива: в Катеринославі саме вибухли погроми, здалека до мене доходив страшний галас пяної юрби, стогін збожеволілих людей, а під моїм вікном мірно без перерви відбивалися кроки вартового і так близько, що неможливо було спати. Та й думки не давали спокою: де Олександер, чи він уже привіз дітей, як мусів тяжко вразити його цей цілком несподіваний, незрозумілий для мене арешт!
На другий ранок я підійшла до відчиненого вікна і побачила молодого офіцера, що належав до нашого гуртка. Він зміняв варту коло тюрми і, побачивши мене коло вікна, зразу крикнув вартовому, молодому москалику: »Ходи вольно!«. Коли вартовий повернувся до нього спиною, поклав мені на вікно записку і швидко пішов у протилежний бік. Я вхопила дорогий папірець — записка від Енґеля: він писав, що приїхав Олександер із дітьми, щоб я не турбувалась, усі здорові (це езопівською мовою того часу означало, що ніхто не арештований), що мій арешт не може бути довгий і що всі мене вітають. Лише той, хто пройшов тернистим шляхом неволі, зрозуміє мою радість, той піднесений настрій, що його мені дала ця записка; наче хата побільшала, ясніша стала. А перед вечером тією самою запорошеною улицею пройшов коло моїх вікон Енґель з одною панночкою. На другий день рано на моєму вікні знову була записка, але це була остання. Мабуть помітили, і мене перевели в другу кімнату вікнами до подвіря, але без ґрат.
Начальником жіночого відділу була противна фа-
