десь в маленькій кімнатці, в приватному помешканні Шерстюка. Всю долівку вкривали нові, щойно видруковані числа журналу, а ми перечитували листи і дописи з різних кінців України; звідусіль озивалось наше учительство. Скоро, памятаю, за якусь статтю мене покликали до суду, а також і Маню Старицьку, що була в нас за „Sitzredaktor'a“. Моїй статті адміністрація закидала якийсь заборонений політичний характер. Памятаю, що справа була назначена на суд саме 17 вересня, день св. Софії, Віри, Надії й Любови. В судовій салі в »Присуствєнних Мєстах« було темно, замно, сумно. Маня страшенно хвилювалась. Присутні були лише »свідки« та з окремого дозволу судді Ол. Ол. На своє «останнє слово« я ушкварила таку промову на захист української мови в школі, що Ол. Ол. гадав, що мені загрожуватиме нове обвинувачення, але на цей раз фортуна усміхнулась нам, і мене і Маню виправдано. Весело було з такою перемогою вернутись додому просто на гарячий іменинний пиріг. Вже стіл був накритий, і вся моя численна родина чекала, чи вернеться сама іменинниця.
Тої зими почали у Ол. Ол. виявлятися перші симптоми хороби, від якої він помер. Йому лікарі радили літом конче поїхати до купелів у Наугайм. Рівночасно Юрко цілу зиму слабував на запалення легенів, і йому теж радили використати цю подорож Ол. Ол., щоб перебути в Емсі та інгаляціями полікувати свій ніс і легені. Зібрали десь грошенят в дуже обмеженій кількості й поїхали. Ця подорож (5-та) за кордон була дуже цікава. Того літа в Брюсселі мав зібратися всесвітній зїзд преси і мала відбутись всесвітня промислова виставка. Наша часопись »Рада« запросила мене бути представницею української преси. Дали мені всякі матеріяли; свіжі зразки української преси мали прислати просто на зїзд. Поїхали на Варшаву до Берліна, де мали роз'їхатися: Ол. Ол. в Наугайм, а ми з Юрком до Емсу. Емс гарненький, невеличкий курорт із традиційним лісом, памятником Бісмаркові, з музикою що-вечора. За табльдотом, як і скрізь, фешенебельна публіка і — всесвіт справді такий тісний! — багато знайомих з Одеси, Петербурґу. Ми недовго там пробули і просто з Емсу поїхали до Брюсселя. Я вперше була в Бельґії, і ця невеличка країна відразу привабила мене. Справляє вра-
