Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

про Достоєвського: тоді тільки почали виходити його твори, і в них бачили якусь силу, нове слово. Але були й інші політичні партії, що не визнавали ніякого народництва, ніякого містицизму Достоєвського, а лише саму

Олександер Русов

політичну боротьбу. »Недѣлю« звали »Ємеля« за її солоденький замирливий тон…

Скоро вівтірки в Костомарова припинилися, бо великий історик заслаб на тиф. Він жив сам із дуже старенькою матірю, так що українці по черзі доглядали його й ночували коло нього. Він дуже маячив. Маячіння його було такого цікавого філософічного змісту, що Олександер записував це. Я памятаю лише одну фразу: »неужели я женщина? Боже мой, что может