Напружувалися коло цієї тяжкої праці й самець і самка — не за один день її зробиш. А для кожного яєчка роблять вони окрему велику гнойову грушу, окрему ямку; але жучки працюють бадьоро.
Над вербами гудуть бджоли, радіють тим пахучим сережкам, що ними вкриті всі вербові гілочки — смокчуть з них солодкий мед. Скрізь весела робота.
Юрко теж сьогодні піднявся раненько, бо сьогодні для нього майже свято — останній день школи перед Великоднем, і вчитель сказав, що вся класа ідѐ на екскурсію. Не треба приносити жадних книжок, зшитків, які вже надокучили, а взяти з собою добрий сніданок і всіляке знаряддя, що є дома задля ловлі всякого «живого матеріялу», як висловився вчитель. Юрко випрохав у куховарки невеличку баночку, яку заклопотано прив'язує до свого чересла. Мама докінчує чудову рожеву прозору торбу, щоб ловити метеликів, у кишенях повно ріжних коробочок на всякі потреби. В найглибшій кишені ховався ніж, що його лиш кільки днів, як подарував йому батько. В торбі був наготовлений такий сніданок, що можна булоб поділ іти з 2–3 товаришами. Готово все: можна бігти до школи. Посперечавшись трохи з мамою зза калош — наче можна в початку квітня хлопцеві одягати калоші — Юрко вирушив з дому. Школа була недалеко, там уже було повно дітей, у дворі старші учні грали в футбол, дівчата проходжувалися подвоє–потроє. Першої класи цілком не було видко: острах охопив Юру, може, спізнився? Він кинувся до класи — там уже ставали до пар, і вчитель та вчителька наводили остаточно порядок.
«Підемо до ставка», казав учитель: «до Кадетської рощі». Вчителька рівняла пари, оглядала дітей. Довгою стрічкою витягнулися дітки через вулицю, — веселі, жартовливі, вони трималися, додержуючи порядку, але між собою жваво балакали:
