було набрати жаб'ячої ікри, водолюбів, ополоників, жабок, а в чистому потоці, що витікав зі ставка, старші хлопці мали виловити тритонів (або ириць). Діти весело почали паличками притягувати до берега все, що їх цікавило, та сачками ловити всякі живі створіння.
«Пане вчителю, дивіться, скільки я одразу захопив», крикнув Юрко, підносючи вчителеві свій рожевий сачок, який мама призначала для метеликів: тепер він одразу згубив свою красу, висів мокрий,
_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_27.png)
брудний, але повно в ньому було всякого життя. Набрали в банку води й почали до неї перепускати всі вилови Юрка.
На широкому листі, недалеко від берега, сиділа звичайна зелена жабка, але як тільки захотів Юрко накинути на неї свій сачок, вона плигнула в воду й заховалася в намулі. Другі хлопці мали краще щастя й зловили гарненьку зелену водяну жабку просто руками зпід берега. Діти розглядали її голу зелену шкіру з темними плямами на спині й двома впродовж проведеними жовтими смугами. Дивувало їх те, що в неї на передніх лапках
