Аж на силу перед вечір
До села прибились.
Ідуть вони в коловорот,
Аж блукає гуска.
Іван гуску та в торбину:
Є вже і закуска…
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили…
Спорядили, як годить ся,
У піч посадили…
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати,
Тай говорить: „Що ж, Іване!
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас приснить ся
Красчая закуска,
То вже ціла тому завтра
Достається гуска!..“
— Та як спати, то і спати,
Нічого діяти! —
Постелив Іван свитину,
Тай лягає спати…
Серед ночі захропів пан;
Іван пробудив ся,
Із'їв собі цілу гуску,
Тай знов положив ся.
Рано будить пан Івана
Та давай казати:
Як то Бог його до себе
Просив балювати.
