Сторінка:Співомовки (1921).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
 —  12  — 


Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всі святії
Їсти припрошали…
 — Ані слова! — Іван каже:
 Ваша правда, пане!
 Я сам бачив, як ви їли
 Якісь марципани…

Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Тай сів собі коло печі
Тай стеребив гуску!..
 „Чи то-ж правда? пан питає, —
 Всю із'їв, Іване?“
 — Та аби я так здоров був,
 Як всю із'їв, пане!

Димом здимів пан голодний,
А Іван озвав ся:
— Хтів когось пан ошукати,
Тай сам ошукав ся!..

16. IV. 1858



5. Указ.

Іде козак дорогою,
Дівку надибає;
Вийняв папір з-за пазухи
Тай її читає:
 „І прочая, і прочая…
 По сему указу
 Козак должен кожду дівку
 Цілувать по разу,