Сторінка:Співомовки (1921).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
 —  13  — 


— Чуєш, дівко, що в указі?“
— „Та чую, козаче.“
І вже-ж рада то, псяюха,
Аж мало не скаче!
 — „А приглянь ся но, козаче,
 До того указу:
 Чи нема там написано,
 Щоб іще по разу?“

18. IV. 1858



6. Чи далеко до Київа.

Питають ся якось хлопця
Подорожні люде:
„Чи багато верстов, сину,
До Київа буде?“

 — „Та так, люде: Того року
 Було вісімнацять,
 А тепер,“ говорить хлопець,
 „Лічимо сімнацять…“

— „Що-ж то, сину, за пригода
Така прилучилась?“
— „Та пригода, не пригода:
Верства повалилась!“

18. IV. 1858



7. На калитку.

Прийшов козак до кацапа,
Сукно оглядає;