Іде чумак до комахів
Із орендарями,
Розкладає наоколо
Жидів головами.
„Та глядіть же, — промовляє, —
Лежіть, Жиди, тихо!
А то послі почуєте,
Яке буде лихо!..“
Пішов і сам постелив ся
Під зеленим дубом
І заснув собі до раня
Кохано та любо.
А тим часом арендарів
Обсіли комахи…
Гризуть, їдять на всі боки, —
Мовчать сіромахи.
Гризли, гризли на всі боки
З вечера до раня;
Нагризли ся собі в волю
Та до вподобаня…
Пробудив ся чумак рано,
Жидів оглядає:
„А що? добре було спати?“
Жидову питає.
— „Ай, Іванцю, що тут було?
Яке було лихо?
Але ми таки розумні,
Всі лежали тихо!..
