|
ЗАТВЕРДЖУЮ.
Голова Державного Політичного Управління УСРР В. Балицький м. Харків, 7 лютого 1930 р.
|
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ «СВУ». ПЕРШІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСІДАННЯ. ПРОГРАМА Й ТАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ.
Органи ДПУ УСРР викрили й ліквідували у другій половині 1929 року запільну контр-революційну організацію, що звалася «Спілка Визволення України» і ставила за своє завдання повалити Радянську владу на Україні, шляхом збройного повстання, за допомогою чужоземних буржуазних держав і реставрувати капіталістичний лад у формі «Української Народньої Республіки».
Сукупність матеріялів, зібраних передсудовим слідством, дає всестороннє й вичерпливе уявлення про злочинну діяльність «Спілки Визволення України» (скорочена назва її — «СВУ»), про особливий склад її учасників, контр-революційну плятформу, програмові засади, організаційні принципи й тактику.
Водночас, матеріяли, зібрані на передсудовому слідстві, викривають соціяльну суть «СВУ», показують класову її природу та визначають її місце в історії боротьби міжнародньої та української буржуазії проти диктатури пролетаріяту на Україні.
Викрита та ліквідована 1929 року «СВУ», нерозривними нитками зв'язана з усією історією клясової боротьби на Україні з часу Жовтневого перевороту аж до останніх днів. Українська контр-революція багатолиця та різноманітна своїми організаційними формами, але єдина й постійна у клясовій суті — мала в особі «СВУ» яскравого представника не тільки тому, що всі вимоги її, прагнення й надії втілювала ця запільна організація, але ще й тому, що «СВУ» є тільки новітній прояв безперервної контр-революційної діяльности, що її провадили на Україні буржуазія та куркульство після Жовтневої Революції.
«СВУ» являла собою організацію, єдину з петлюрівським закордонним центром, що називає себе урядом «Української Народньої Республіки». Діячі «СВУ» відогравали значну ролю в цім «уряді» в різні періоди його існування.
«СВУ» — це наступник запільного контр-революційного центру, що мав назву — «Братство Української Державности» (скорочено — «БУД»).
«БУД» на чолі з Єфремовим, по вказівках так званого уряду УНР, керував збройною боротьбою, що провадилась проти диктатури пролетаріяту роками громадянської війни, та в період 1921–22 років провадив організацію всеукраїнського повстання проти Радянської влади.
Успішне радянське будівництво в місті й на селі, інтенсивне політичне розшарування на селі, розгром бандитського руху, ліквідація низки повстанських організацій («Центральний Український Повстанський Комітет», низка губерніяльних повстанкомів, «Козацька Рада» тощо), перехід до відбудовної творчої роботі в усіх царинах життя, успішне розгортання культурно-національного бу-
