обсадила відразу значні части суцільної української території (українську частину Буковини й Бесарабії), виявляє виразну волю затримати їх на постійне й заокуповати, може ще й инші пограничні землі України.
Цей імперіялістичний напрямок румунської політики, котрий у прочім проявляється теж супроти деяких инших сусідніх народів, може позбавити Румунію її найважніщої й найвартніщої прикмети — прикмети національної держави. Історичний рух і розвиток уформував румунську національну територію цілком своєрідно. Політично-ґеоґрафічний черен румунського народу — семигородська верховина, заключає в собі, майже в центрі румунської національної території, поверх 10 000 кв. км., велику землю мадярських Секелів і німецьких колоністів (Саксів). І поза цим є ціла давніще Австро-Угорщині підвласна частина румунської території густо поперетикана чужими етноґрафічними островами й півостровами. Бесарабія теж тільки в своїй середній части може бути вважана національно румунською, Добруджа тільки в малій части.
Коли отже Великорумунія крім землі Секелів і Саксів (які задля свого центрального положення мусять належати до всякої румунської держави), крім старої (перед
