1917. р.) Добруджі, котра, як доступ до моря, є теж конечна для держави, схотілаб заанектувати й задержувати також вище згадані українські землі, то вона стратить свій характер національної держави й стане мозайковою державою національностей. Головно з огляду на українське сусідство на Сході й Півночі відразу мусить Великорумунія бути здержлива в своїй експанзивній політиці. Східна й північна межа Румунії може при розумній політиці стати саме найкращою для неї опорою й охороною тилу. Натомість якщо Румунія попустить у цих напрямах віжки своїй експанзії, стане ця сама північна і східна границя для неї найнебезпечніща. Бо за нею будуть стояти наймогутніщі сусіди Великорумунії або українська національна держава, або знов зєдинена російська імперія.
Українська національна держава в етноґрафічних границях буде навіть без українських частин Буковини й Бесарабії без сумніву могутніщою державою, як Великорумунія. Анектовані Румунією українські землі обіймають поверх 22 000 кв. км. і 1½ міліона населення, з того тільки 15% Румунів, які живуть там розсипаними колоніями. Ця територія значно більша, як Ельзас Лотаринґія населенням, тільки мало що бідніща. Ельзас Лотаринґія тримала цілих пів століття дві европейські
