Лицарська поема з року 1186. Оспівує похід Ігоря Святославича, князя Новгороду Сіверського на Половців.
З Ігорем ходили: його син Володимир, його братанич Святослав Ольгович, князь Рильський, і Всеволод, прозваний Буй-туром, князь Трубчевський та Курський. З Чернигова прийшов їм у поміч боярин Ольстин Олексич з Ковуями.
Похід почався в перших днях мая 1185. року. Затьміння сонця і незвичайна спека знеохочували учасників походу, але князь Ігор умів своїм завзяттям піднести їх лицарського духа.
У першій стрічі з Половцями, наші війська побідили. Забрали багато полонених і полонянок, а також чимало всякого половецького добра. Та вже на другу днину стали їх Половці околювати своїми несчисленими товпищами. Брак паші для коней, а води для людей вичерпали до решти боєві сили наших князів.
Третього дня, себто в неділю, рішилася триднева битва. Половці побідили. З нашого війська спаслося лиш 15 душ. Ці щасливо добрались на Україну, звіщаючи земляків про жахливий погром.
Решта війська погибла, або попала в полон. Князі теж.
До весни слідуючого року перебув князь Ігор у половецькій неволі. Між тим Половці воювали нашу землю. Не-
