Цю сторінку схвалено
— 169 —
МОЛОДОСТЕ.
Молодосте — одрадосте.
Воленько без краю,
Кому про вас на старечій
Бандурі заграю?
Чиє серце стрепенеться
Од слова живого,
Що співав я, віщував я:
Віку молодого?
Ой, співав я, віщував я:
За малу годину
Оживить живеє слово
Рідну Україну.
І пра-правнуки згадають
Пра-пращурів діло,
І промовить до їх в полі
Усяка могила!»
Ой, співав я: «Буде жити
Наше слово, буде!» —
Чи живеж воно у тебе.
Безталанний люде?
Не по селах прохожаю,
А по кладовищах:
Спочиває наше слово
В німих гробовищах.
Поховали ми з дідами
Слово — нашу силу;
Густо-густо засадили
Рутою могилу.
Зеленіє, мов барвінок,
На могилі рута;
Що були ми, як жили ми,
Як гибли — забуто!
Ой, замовкни, моя кобзо:
Нікому співати!
Промовляю Христа-ради
Од хати до хати.
