Цю сторінку схвалено
— 170 —
ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ.
У сестри моєї тихо
Процвітає сад в ограді:
Кинамон — моя утіха,
Нард, алоє в любім саді.
Там квітки, як в божім раю,
Що на Тигрі та Евфраті,
Зорями в траві зоряють,
Тонуть — плавлють в ароматі.
Там гранати наливнії,
Солодощів дивних повні, —
Гудуть бджоли золотії,
Мов з Едену тихі дзвони.
Серед саду — винограду
В кринах схована криниця, —
Мойму серцю на одраду
Зачарована водиця.
Заворожена й заклята
Щоб не знали люди ходу,
Бо призначено для брата
Чисту воду-прохолоду.
Вітре тихий од заходу,
Вволи волю мого серця:
Повінь чарами на воду
Нехай ллється, нехай ллється!
Вітре буйний, Аквилоне,
Подми чарами, крилатий,
На ті нарди, кинамони,
Нехай каплють аромати!
