Ця сторінка вичитана
— 231 —
Ой, тому плекайте, діти,
Рідненькую мову,
І учіться говорити
Своїм рідним словом!
Мово рідна, слово рідне, —
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Але камінь має!
Заграй.
Заграй ти, цигане старий,
Такої, як гадаю;
І грошей дам, вина теж дам,
Всього, що тільки маю;
Бо лютий біль оттут горить
І груди роспірає,
А бідне серце так болить,
Що гине, умірає.
Заграй, заграй, оттую піснь,
Що то колись співала
Старая ненька, як мене
В колисці колихала.
Чаруй мені минувші дні,
Літа ті молодії,
Прегарні, золотії сни,
Той рай і ті надії...
Провадь мене ти звуком тим
В садочок, де я грався,
Чаруй і другів всіх моїх,
Що ними величався.
Чаруй мені і діву ту,
Що мною гордувала...
Збуди тих всіх, шо вже земля
На віки повкривала...
