Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Володимир Навроцький.

Син священника, уроджений на Галицькім Поділлю. По скінченню університетських студій у Львові став державним скарбовим урядником. Закинутий властями на Мазури, жив здалеку від рідної землі, але живо цікавився культурним і політичио-суспїльним українським рухом. Написав декілька економічно-статистичних праць, у яких видно велике знання і першорядний талант („Подвійна крейдка“). Листувався і був особисто знайомий з Драгомановим, котрий вельми і цінив його. Помер у вісімдесятих роках у Ряшові на сухоти, в силі віку.

Лишив декільки літературних творів, у яких теж видно справжнього, щирого й талановитого поета.

Твори Навроцького (не всі) видано в двох томах у Львові.



Добраніч родині.

Добраніч, рідні ви мої,
В далекім, любім краю!
Один без вас на чужині
Про вас я споминаю.

Гадки мої шлю до зорі —
Вона й у вас там сходить...
Стоїть хатинонька в ярі,
В світлиці мати ходить.