Не хотів би я в полі тепер пробувать;
Хоч не хочу, та треба йти долі шукать.
Хоч знайду, не найду, світ за очі піду,
Тільки темно іти — чи до краю дійду?
Не лякай мене, ніч! Наша доля усіх —
Серед темряви йти і хуртовин страшних.
Не лякай мене, ніч! Не злякаюся я!
Я на те народивсь, така дола моя.
Не лякай мене, ніч! Не злякаюсь, піду:
Може долю знайду, а скоріш пропаду.
Кажуть: Бог нерівно ділить,
Жде, щоб люди поділились
По братерському без сварки,
А вони і посварились.
То дурниця! Я не вірю!
Бог робити так не може:
Він же Бог і має силу,
Хай поділить, нас як гоже!
А як сили він не має
Порівняти шати й лати,
Нащо зводити на сварку?
Нащо кепсько поділяти?
що збіраються раз на рік на Шевченкові
роковини, співати гимн: „Ще не вмерла Україна“.
Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
