|
А тепер скорій до діла!
Нумож зараз починати!
Перш усього сон громадський
Треба швидче розігнати;
Треба так, щоб діло спільне
Закгпіло, як живеє,
Бо без цього ... Ні вже, завтра
Всі ми візьмемось за цеє.
А тепер складем програму,
Як вести громадське діло,
І по ній тоді ми працю
Будем гнати жваво, сміло.
І найперше у програмі
Ставте правило святеє ...
Ні, постійте, краще завтра
Поміркуєм ми про цеє.
А сьогодні й без програми
Слід би нам урахувати,
Що давненько ми збирались
Голод людський описати,
Освітить його джерела,
Дошукатись в чім тут злеє:
Що не тільки тут природа . . .
Ні вже, завтра хай про цеє.
Бо сьогодні справді пізно,
Скоро зверне за півночі,
Тай не схопим все від разу, —
Тут багато треба мочі!
Але щож робити треба,
Бо без праці, бач, не теє!...
Алеж завтра безпремінно
Розміркуєм ми про цеє.
Бо роботи, ой роботи!
Треба швидче пильно братись.
Тут дебати не поможуть,
Час із ними розквітатись,
|
