які все більш і більш протистоять і нейтралізують хоробливий стан, а через це вони поступово слабіють і, нарешті, зовсім зникають.
Переживання хорим навіяного має величезне значіння в знищенні симптомів хороби. Навіяння збуджує переживання певних почувань і чуттів, а через це відповідним чином реагує на організм.
Найголовнішим завданням при лікуванні гіпнозою та навіянням є виявлення самої хороби, встановлення точної діягнози хороби.
Завдання гіпнотерапевта, як і взагалі психотерапевта — виявити дійсний корінь хороби.
Коли хорий звертається по допомогу, він розказує лише про ознаки своєї хороби, а про причину він може не знати, або знати дуже-мало і дати лікареві лише незначну ниточку для виявлення дійсної причини захорування.
Коли-ж виявляється дійсна причина, то ввесь лікарський вплив навіяння скеровується насамперед на боротьбу з цим, так-би мовити, тайним болізнотворним явищем. Коли-ж знищено чинник хороби, то й ознаки її здебільшого зникають сами собою. Надаючи належної уваги психотерапії, а зокрема гіпнотерапії, треба, проте, рішуче застерегти від універсальности гіпнози та-навіяння в лікуванні хороб.
Гіпнотерапія є лиш одна з метод лікувати хороби переважно функціонального нервового характеру, і так на неї й треба дивитись.
З самого початку їх історії, аж до XVIII віку, гіпнозу пояснювали як надприродне містичне явище. Лише з 1734 року (за часів німецького лікаря Месмера) гіпноза починає займати середину поміж наукою та містикою.
В ті часи німецький лікар Месмер винайшов спосіб гіпнотизації пасами (відповідними рухами гіпнотизера). Він перший дає напівмістичне пояснення гіпнози і видає себе за першого винахідця нової природньої сили — магнетизму, силою якого можна користуватись для лікарської мети.
Месмер гастролював по багатьох європейських столицях, набуваючи собі слави видатного лікаря. В Парижі улаштували йому навіть лікарню. Він всіма засобами підтримував легковір'я своїх одвідувачів. Дійшло до того, що в збудованій для нього лікарні, він поміж ліжками порозставляв чани, наповнені залізними стружками. Месмер серйозно пояснював своїм відвідувачам, що ці чани збільшують силу магнетизму.
Так складалася в той час теорія, що за причину гіпнози
