 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Студія критични надъ исторією руско-польскою. Часть I. 1340—1387 (1893).djvu/18}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Около XIII вѣку змѣняє ся політика державъ европейскихъ въ своѣй основѣ. Якъ въ римско̂й имперіи сила державы зависѣла во̂дъ числа народо̂въ платячихъ данину (tributum), такъ само опирала ся господарка державна всѣхъ державъ середновѣчныхъ на побираню данины во̂дъ по̂дбитыхъ народо̂въ, що становило головне жерело доходо̂въ и силы державнон. А чимъ по̂ддани̂ народы були для державы, тымъ буди нево̂льники для шляхты, духовеньства и во̂льныхъ людей, бо на нихъ опирала ся въ головно̂й части сила економична всѣхъ во̂льныхъ верствъ народа. Щожь проте могло бути цѣлею кождои державы якъ не во̂йна, чого могла бажати суспо̂льно̂сть а именно бояре якъ не походо̂въ воєнныхъ, добычи и полоннико̂въ? Неразъ можна читати въ лѣтописяхъ, якъ бояре и дружина домагають ся во̂дъ князя, щобы ихъ провадивъ въ похо̂дъ, якъ они бунтують ся на князѣвъ, котри̂ не радо йшли во̂йною. Зъ сего видко, що нена-
