Загубивши кадрову військову силу, Уряд задумав урятуватися добровольцями і почав формувати добровольчі частини. Тут він стрінувся в конкуренцією Добровольчої Армії, і, щоб вона не стала на перешкоді, заборонив її агентові ген. Ерделі формувати добровольчі частини на Кубані, хоча другого агента Добр. Ар. ген. Білоусова Військовий Штаб призначив доглядати за формуванням кубанських добровольчих частин. Ці частини почали формувати з початку грудня кубанський офіцер — військовий старшина Галаев і пізніше, в кінці грудня, армійський офіцер капітан Покровський.
Л. В. Покровський, капітан літун, з'явився в Катеринодарі в листопаді р. 1917 (загальну військову освіту одержав в Павловській військовій і Севастопольській авіаційній школі) з тим, щоб, як він казав, формувати відділи «Оборони Установчих Зборів». Коштів у нього, звичайно, не було, але були рекомендації до місцевого нотаріуса Н. А. Подушки, одного з проводирів катеринодарських к.-д. Останні ухопилися за нього й почали виводить в люде. Голова Уряду спочатку не дав Покровському дозволу на формування відділу, кажучи, що Уряд має свої військові козацькі частини і добровольчих формувань не потребує (це було ще до того, як Уряд сам перейшов до таких формувань). Голова Ради М. С. Рябовол поставився більш прихильно і обіцяв свою допомогу з умовою, що відділ Покровського буде боронити Кубань, на що той охоче згодився. Але справа не посувалася, бо не було грошей, та й Уряд всеж дозволу не давав, а місцеві капіталісти скептично ставилися до Покровського і нічого йому не давали. Тоді к.-д., використовуючи старі звязки, прихилили на його бік К. Л. Бардіжа. Вплив останнього дав Покровському і гроші (катеринодарські купці таки труснули кишенею) і дозвіл. Спочатку добровольців у Покровського було дуже мало — душ 30, але проте був і начальник штабу В. Леонтович, і начальник розвідочної служби полк. Пятницький, і завідуючий фінансами І. І. Зальцман. Сам Покровський зачав зватися «отаманом» і натяг черкеску.
Не дивлячися на гордовиту заяву голови Уряду, що Уряд має досить своїх козацьких частин і добровольчих не потребує, незабаром довелося використати й Покровського. 8 січня р. 1918 його відділові доручають обезброїти запасову пішу 223 Донську дружину, що нарешті, стала хилитися до большевізму. Це було виконано, хоч, здається, Покровський особисто в цьому участи не брав[1]. При цьому було сконфісковано скарбницю дружини, де було 3.000 карбованців і на 150.000 карб. %% паперами, які негайно зреалізував Покровський сам, поминаючи свого завідуючого «финансовою частью» Зальцмана. Потім відділ Покровського влучно обезброїв (16 січня р. 1918) 2 салдатських ешелона на ст. Тимошівка. Ці два випадки, а також виступ в місцевій офіцерській спільці, з приводу
- ↑ А. Филимоновъ. «Письмо въ редакцію». «Казачьи Думы». 1924 р. №20, ст. 26–27.
