Сторінка:Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ляківський, Криловський, Дінський, Сергіївський, Конеловський), а двом — нові (Катеринівський, Березанський). В Карасунському куті, де отаборився кіш, було засновано місто (город) Катеринодар — р. 1794[1].

На Кубань Чорноморці принесли і де-які прикмети давнього січового ладу: Військову Раду, виборного Кошового Отамана, та виборну військову старшину, свій суд, правда дуже обмежений[2], свою школу, своє духовенство, свої форми землеволодіння.

Правило Військом на підставі, так би мовити, військової конституції — «Порядка общей пользы», Войськовоє Правительство: Кошовий Отаман, Військовий Суддя і Військовий Писарь[3].

Російський уряд дозволив козакам безданно займатись ріжними промислами, вільно в краю торгувати і продавати вино, а козаки зобов'язані були боронити край від народів Кавказу, а пізніше давати в розпорядження російського уряду певну кількість війська і на суші і на морі (до р. 1836 Чорноморці мали власну флотилію; під час переселення на Кубань у них було 50 канонерських човнів і одна яхта з 49 гарматами на них).

Але й на новому місці не довго були недоторканими козацькі права та привілеї. Захар Чепіга був першим і останнім виборним кошовим. Після його смерти, Військо кошового не вибірає, його вже призначає російський уряд. Першим таким призначеним кошовим був Антін Головатий. Р. 1797 касується назва «Кошовий», і від цього часу російським урядом призначаються «наказні» отамани. Спочатку наказні призначалися все ж з козаків українців, а від р. 1855 всякі церемонії, що до поводження з Чорноморцями, уряд відкинув і наказними отаманами став призначати виключно росіян (лише останній наказний отаман ген. Бабич був з козаків і походженням українець).

 
  1. Та ж сама «Записка» «О времени поселенія бывшаго Черноморскаго казачьяго войска…» ст. 43.

    Ф. Щербина. «Колонизація Кубанской области». «Кіевская Старина». 1883 р. № 12, ст. 531.

    Він же. Цит. «Исторія самоуправленія у Кубанскихъ казаковъ».

    Його ж I т. «Ист. Куб. Каз. Войска».

  2. …«Мы предоставляемъ Правительству Войсковому расправу и наказаніе впадающихъ въ погрѣшности въ войскѣ, но важныхъ преступниковъ повелѣваемъ для осужденія по законамъ отсылать къ губернатору Таврическому» — писала цариця Катерина в грамоті Чорноморцям (та ж сама «Записка»).
  3. «Порядокъ общей пользы», що його склали р. 1794 Кошовий Отаман Чепіга, Військовий Суддя Головатий і Військовий Писарь Котляревський, згадавши в вступі «о первобытномъ подъ названіемъ запорожцевъ состояніи и Божіимъ попущеніемъ онаго за разныя погрѣшности уничтоженіе» і «сообразуясь изданному отъ Ея Импер. Величества учрежденію о управленіи губерній», в § 1 установлював: «Да будеть въ семъ Войскѣ Войсковое Правительство навсегда управляющее на точномъ и непоколебимомъ основаніи всероссійскихъ законовъ безъ малѣйшей отмѣны, въ которомъ засѣдать должны: атаманъ кошевой, войсковой судья и войсковой писарь» (та ж «Записка» Барилка і Кіяшка, ст. 53).