Дійсно:
| площа в кв. км.[1] | населення | |
| Кубань | 94.904 | 3.121.000 |
| Данія | 40.432 | 2.941.000 |
| Сербія | 86.707 | 4.354.000 |
| Болгарія | 111.837 | 4.658.000 |
| Бельгія | 29.452 | 7.639.000 |
| Швайцарія | 41.298 | 3.937.000 |
| Португалія | 92.157 | 5.580.000 |
| Греція | 113.292 | 4.586.000 |
| Румунія | 137.902 | 7.509.000 |
| Голландія | 34.186 | 6.779.000 |
| Норвегія | 322.209 | 2.611.000 |
| Швеція | 448.091 | 5.801.000[2] |
Земля на Кубані поділялася так: 6.785.144 дес. було козацької (42.58 дес. «офіцерських» участків), — власником її було все Кубанське Козацьке Військо; решта — 1.902.526 десятин: казенної (834.000 дес.), міської (городської), «приватно-власницької», церковної, манастирської і т. д. Козацька земля, за винятком «офіцерської» те 329.324 дес. військового запасу, знаходилася в громадському («общинному») користуванні (свого часу землю було поділено між станичними громадами незалежно від кількости населення станиці, і тому козаки одержували від своїх громад не однакові «паї»; р. 1914 розмір пая, що давався кожному козакові 17 років, досягав від 4½ до 30 десятин). В такому користуванні була й земля корінних селян. 1.217.000 дес. було під лісом (832.952 д. козацької, решта майже вся казенна)[3].
Більшість населення — 2.455.000 душ займалося хліборобством (р. 1916 було зарегістровано 433.000 господарств).
Щорічно (в п'ятиріччя р. р. 1911–1915) засівалося збіжжям пересічно (в среднем) 3.139.300 дес., які давали:
| Пшениці озимої | 74.936.300 | пудів |
| „ ярової | 41.704.500 | „ |
| Жита озимого | 6.479.000 | „ |
| „ ярового | 222.000 | „ |
| Ячменю | 57.017.500 | „ |
| Вівса | 13.261.400 | „ |
| Кукурузы | 7.463.900 | „ |
| Решта (картопля, просо і инш.) | 21.666.600 | „ |
| Разом | 222.751.200 | „[4] |
- ↑ 1 кв. кілом. = 0,8787 кв. верст, а 1 кв. вер. = 1,38 кв. кіл.
- ↑ Таблиця складена на підставі даних вишезг. праці O. Hübners'а і крім того: Iulius Szende. «Geopolitisches und Wirtschaftsstatistisches Iahrbuch aller Länder der Erde». Budapest, 1922 р. і В. В. Водовозовъ. «Новая Европа». Прага, 1925 р.
- ↑ І. Івасюк. «Кубань», ст. 20–21.
- ↑ Там же, ст. 21–22.
