Перейти до вмісту

Сторінка:Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
IV.

Все, що вище було наведено про населення Кубані, дає право сказати, що склалося воно з «ігзоїв» і переважно з українців (60–70 %%)[1]. Що ж ці «ізгої» зробили за 125 р. (від 1792 до 1917 р.) з старої Тмутаракані та сумежних гір та степів? Спочатку жилося на Кубані козакам зле, особливо українцям чорноморцям (в 60-х роках минулого століття кавказький намісник кн. Барятинський підкреслював не раз, що Чорноморське Військо бідніше і менш розвинуте, ніж Лінєйське)[2]. Людей було мало. В новоутвореному Кубанському Війську всього населення було тільки коло 400.000 душ. Війна забірала весь час і всі сили, напр., р. 1858 Чорноморія при 76.000 душ муж. полу мала 11.000 кінноти, 10.000 піхоти, 1.200 в артилерії та по-над 5.000 в гарнізонах, цеб-то, майже ⅓ всього мужського населення[3]. Господарство ледве животіло, а начальство було проти добробуту козацтва: ген. Вельямінов, командуючий військами Кавказької Лінії та Чорноморії, казав, що козак не мусить бути багатим, бо багатство нівечить вояка[4]. Вищезгаданий кн. Барятинський свідчив про Чорноморію, що «во всемъ краѣ нельзя найти ни одного порядочнаго дома или усадьбы изъ прочныхъ матеріаловъ», що «Черноморія даже въ урожайные годы не производитъ столько хлѣба, сколько нужно для народнаго продовольствія»[5]. Але протягом останніх 50 років все змінилося.

Перед початком Великої війни (р. 1914) на площі в 94.904 кв. кіл.[6] (або 83.401 кв. вер., або 8.687.170 десятин) жило 3.122.905 душ. Більшість (2.860.500 д.) жила в станицях, аулах, хуторах (біля 950 заселених пунктів), а решта (262.405 д.) в містах (6)[7].

Чимало є в Європі держав, які в 1914 р., перед війною, наближалися до Кубані або площею або кількістю населення.

  1. ↑ І. Івасюк. «Кубань», ст. 16–17.

    А. Русовъ. «Статистика населенія Европейской Россіи». «Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ», т. II. Петроградъ, 1916 р.

    Д-р Ст. Рудницький. «Основи землезнання Укаїни», ч. II. Прага, 1923 р. ст. 233.

    Його ж цит. «Огляд національної території України».

    Його ж. «Ukraina. Land und Folk», ст. 153.

    М. Кордуба. «Територія і населення України». Відень. 1918, ст. 6, 7, 19.

    І. Федів. «Україна в числах». «Воля», Відень. Т. II, ч. 3.

  2. ↑ М. И. Венюковъ. Цит. праця. «Рус. Ст», т. XXI, ст. 254.
  3. ↑ И. Попко. Цит. праця.
  4. ↑ Там же, ст. 142.
  5. ↑ М. И. Венюковъ. Там же, ст. 253–254.
  6. ↑ Otto Hübners. «Geographisch-statistische Tabelle aller Länder der Erde». 66 Ausgabe. Wien, 1920 р.
  7. ↑ І. Івасюк. «Кубань», ст. 5 і 15.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Сулятицький_П._Нариси_з_історії_революції_на_Кубані._1926.djvu/39&oldid=533279