В організації місцевої тимчасової влади, на що було витрачено не мало часу і турбот, та в підготовчій праці до з'їзду пройшла власне вся діяльність Тимчасового Обласного Комітету.
Комісари Тимчасового Уряду на Кубані. Тимчасовий Уряд своїми комісарами призначив на Кубань та Чорноморську губернію членів Державної Думи осаула К. Л. Бардіжа (козака ст. Брюховецької) і катеринодарського адвоката Н. Н. Ніколаєва (перший був депутатом в Думі від козаків, другий від кубанських городовиків і населення Чорноморської губернії, — обидва члени російської партії к-д). Тимчасовий Уряд ніяких інструкцій своїм комісарам не дав, крім загальної — охороняти революцію. Як і скрізь, комісари на Кубані великої ролі не відограли. К. Л. Бардіж визнав Обласний Тимчасовий Комітет місцевою владою, Н. Н. Ніколаєв вважав, що місцеву владу репрезентують комісари, а тому що він не знав, в який спосіб треба виявити свою владу, то, після непорозумінь і конфліктів з місцевими організаціями, подався в одставку. На його місце Тимчасовий Уряд призначив катеринодарського лікаря Н. С. Долгополова, бувшого члена 2-ої Державної Думи від Воронізької губернії, члена російської партії с-р.
Місцева революційна демократія (російська) не однаково ставилася до комісарів. К. Л. Бардіж не ховався з своїми думками про необхідність негайної організації краєвого життя власними силами, не чекаючи вказівок з Петербургу, і завше вказував на Україну, яка, на його думку, добре робила, що не покладала надій на Російські Установчі Збори та на Російський Тимчасовий Уряд, а поспішалася сама влаштувати своє життя. Н. С. Долгополов стояв на позиції російської революційної демократії і гадав, що яке-будь творення місцевого життя без благословення Петербургу — сваволя, злочин, порушення одного революційного фронту. Природні симпатії К. Л. Бардіжа до України помітно стали перемагати російську ідеологію кадєта, він вийшов з партії к-д, і ввійшов в ближчі стосунки з місцевою українською інтелігенцією. І в той час, як комісар Н. С. Долгополов користався пошаною з боку російської революційної демократії, проти К. Л. Бардіжа піднялося велике цькування. Особливою завзятістю в цькуванні визначався Катеринодарський Совдеп, а зокрема ліва його частина на чолі з Яном Полуяном. (Взагалі ж цей Совдеп великого значіння не мав в розвитку подій. На чолі його стояли помірковані с-д меншевики — Ліберман, Адамович, Сверчков, Солнцев).
Станичні громадські виконавчі комітети. По наказу Обласного Виконавчого Комітету козацькі громади змінили станичну адміністрацію, а все населення станиць (і козаки і городовики) поутворювало станичні (сільські) громадські виконавчі комітети.
Хоч в станичну адміністрацію попали в більшості і нові люде, але вони нічим не відріжнялися від своїх попередників. Отаманував Петренко, став отаманувати Іваненко, але як Петренко, так і
