185
Посланнє сьв. Ап. Павла до Галат 4. 5.
12. Будьте, братте, благаю вас, як ія: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
13. Ви ж знаєте, що я у немощі тїлаблаговістив вам перше.
14. І не погордували ви спокусою,що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15. Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16. То чи вже став я ворогом вам,говорячи вам правду ?
17. Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18. Добре ж ревнувати всякого часув доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19. Діточки мої, (ви,) котрими зновмучусь (перед родинами), доки Христос в'обравпть ся у вас,
20. хотів би я бути у вас сьогодні ізмінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21. Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте ?
22. Писано бо, що Авраам мав двасини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23. Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
24. Се ж иносказанне; се бо два завіти: один 8 гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25. Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
26. А вишній Єрусалим вільний; вінмати всім нам.
27. Писано бо: Звеселись, неплідна,що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дітей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28. Ми ж, братте, по Ісааку дїти обітування. %
29. Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30. Тільки ж бо що глаголе писанне? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільниці з сином вільної.
31. Оце ж, браттє, ми не дїти невільниці, а вільної.
і Уволї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.
2. Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нічого не поможе.
3. Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, що винен увесь закон чинити.
4. Обернулись ви в ніщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.
5. Ми бо духом од віри надії праведности ждемо.
6. Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нічого не може, нї необрІ8аннє, а віра, любовю сильна.
7. Ви бігли добре. Хто заборониввам коритись правді?
8. Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас.
9. Трошки квасу все місиво квасить.
10. Покладаюсь на вас у Господї, щоне думати мете нічого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він нї був.
11. Я ж, братте, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тоді обернеть ся в ніщо поблазнь хреста.
12. Ой коли б відсічено тих, що колотять вами!
13. Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тілу; а любовю служіть один одному.
14. Увесь бо закон в одному словісповняєть ся: Люби ближнього твого, як себе самого.
15. Коли ж ви гризете й заїдаєте одинодного, то гледїть, щоб не були пожерті один від одного.
16. Глаголю ж: Духом ходіть, і хотіння тілесного не ввершуйте.
17. Бо тїло бажає (того що) протидуха, а дух, (що) проти тїла; се ж
