Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1022

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

184

Посланнє сьв. Ап. Павла до Галат 3. 4.


П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ГАЛАТ 3. 4.


 6. Яко ж Авраам вірував у Бога, іполічено йому за праведність.

 7. Знайте ж, що хто од віри, ті синиАвраамові.

 8. І писаннє знаючи наперед, що Богвірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.

 9. Тимже хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.

 10. Которі ж од діл закону, ті підклятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзі закону, щоб робити те.

 11. А що ніхто законом не оправдуеть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.

 12. Закон же не од віри, та которийчоловік робити ме те, жити мев тому.

 13. Христос викупив нас од клятьбизакону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)

 14. щоб на поган благословенне Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.

 15. Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого ніхто не відкидав, анї додав до него.

 16. Авраамові ж виречені обітування і насінню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насінню твоєму, що єсть Христос.

 17. Оце ж глаголю, що вавіту першествердженого від Бога про Христа, вакон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтуе, так щоб обернути в ніщо обітуваннє.

 18. Бо коли від закону наслїддє, товже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.

 19. Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насінне, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.

 20. Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.

 21. То хиба закон проти обітуваньБожих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справді від вакону була б праведність.

 22. Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Іеус-Хрпстової дане було віруючим.

 23. Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.

 24. Тим же закон був нам учителем,(щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдатись.

 25. Як же прийшла віра, то вже мине під учителем.

 26. Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.

 27. Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

 28. НемаЖидовина, нї Грека; неманевільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.

 29. Коли ж ви Христові, то ви насїннв Авраамове, і по обітов&нню наслїдники.

Голова 4.

Глаголю ж: Доки наслїдник малоліток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,

 2. а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.

 3. Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинамн сьвіта.

 4. Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під ваконом,

 5. щоб викупив тих, що під ваконом,щоб ми прийняли всиновленнв.

 6. А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що по кликуе: Авва, Отче!

 7. Тимже вже більш не невільникєси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий черев Христа.

 8. Тільки ж тодї, не знаючи Бога,служили ви тим, що не по природі були богами.

 9. Тепер же, внаючи Бога, більше жбудучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних перво* тин, котрим внов наново служити хочете?

 10. Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й літа.

 11. Боюсь ва вас, що може марнопрацював коло вас.