143
Четверта книга Мойсея 11. 12. 13.
Господень гробивсь пророками, і щоб Господь послав на них духа свого.
30. І вернувся Мойсей до табору,він і старші мужі Іврайлеві.
31. І повіяло вітром від Господа, інанесло перепелиць від моря, і накидало їх у табір, на день ходи в один бік і на день ходи в другий, навкруги табору до двох локтів поверх землї.
32. І вийшли люди, і вбирали перепилицї увесь той день і всю ніч, і ввесь день другий; хто мало назбирав, у того було десять гомерів; і розложили їх собі про вапас округи табору.
33. Ще ж було мясиво між вубамиїх, ще не в’їли його, а гнїв Господень вапалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким помором.
34. І наввали врочшце те КибротГаттаава*; бо там поховано людей, що були ласі.
35. Од Киброт-Гаттаави рушив люддо Газероту; і зупинились вони в Газеротї.
Миряма ж та Арон нарікали на Мойсея ва молодицю Кушицьку, що ввяв її: бо Кушицьку молодицю взяв він для себе.
2. І мовляли вони: Хиба ж тількидо Мойсея промовляв Господь? Хиба ж і не до нас так само промовляв він? І почув се Господь.
3. А Мойсей та був собі вельми тихий чоловік понад усї люде, що були на вемлї.
4. І промовив Господь нарав до Мойсея, до Арона, і до Мирями: Ідїть, ви троє, у соборний намет.
5. 1 зійшов Господь у хмарному стовпі, та й став коло входу в намет, і покликав Арона і Миряму; і'вийшли вони обоє.
6. 1 рече: Ось вислухайте слова мої:Коли єсть пророк між вами, так се я, Господь, у видінню йому відкриваюсь, ві снї говорю в ним.
7. Не такий слуга мій Мойсей. Вінвірний в цілім домі моїм;
8. Устами до уст розмовляю в ним,не у видінню, і не в загадках, а обрав * Могили ласпх. Господній бачить він. Як же не боялись ви говорити проти Мойсея, проти слуги мого?
9. І вапалав гнїв Господа проти них;і відійшов він.
10. 1 відступила хмара від соборногонамету; Миряма ж несподівано зробилась прокаженною, біла мов сніг. І обернувсь Арон до Мирями, аж бачить вона прокажена.
11. 1 каже Арон до Мойсея: Ой лихо,добродію мій! Не лїчи нам за гріх те, що по дурному вчинили ми, і ва те, чим провинили.
12. Нехай вже не буде вона така,наче тая мертва дитина, що в неї тіло, як вийде з материної утроби, до половини зогнило!
13. 1 кликав Мойсей до Господа, говорючи: Ой, Боже, молю тебе, приверни їй здоровля!
14. 1 рече Господь Мойсейові: А коли б отець її та плюнув ій у вічі, хиба ж би вона не була осоромлена на сім день? Нехай вачинять її на сім день ва табором, а потім можуть приняти її до себе.
15. 1 вачинено її ва табором на сїмдень, і не рушав люд в дорогу, аж як прилучено Миряму.
16. Потім рушив люд од Гаверота тай отаборивсь у Паран степу.
рече Господь Мойсейові:
2. Пішли людей на ровглядини вКанаан вемлю, що дам її синам Ізрайлевим; по одному чоловікові з батьківських поколїнь їх пошлете їх, кожного князя спроміж їх.
3. І післав їх Мойсей із Паран степу, по слову Господньому, саміх таких людей що були голови в синів Ізрайлевих.
4. А се ймення їх: Від покоління Рубенового, Шамуа Сакуренко;
5. Від покоління Симеонового, ШаФат Хоріенко;
6. Від покоління Юдиного, Калеб ЕФуненко;
7. Від покоління Іссахарового, їгаль,син ЙосиФа;
8. Від покоління Ефраїмового, ГозейНуненко;
