206
Пята книга Мойсея 32. 33.
50. 1 ти вмреш на горі, що вийдешна неї, та й прилучишся до свого народу ; так як Арон, брат твій, вмер на горі Гор та й прилучивсь до народу свого;
51. Се ж ва те, що ви согрішили проти мене серед синів Іврайлевих над водами Мерива-Кадес, у Зин степу за те, що не явили сьвятостї моєї серед синів Ізрайлевих. Тим же то бачити меш перед собою вемлю, та не прийдеш до неї, ДО 8ЄМЛЇ тієї, що наділяю синам Ізрайлевим.
Оце ж слова, що ними Мойсей, чоловік Божий, благословив синів Ізрайлевих перед смертю своєю.
2. І промовив: Господь зійшов відСиная і явився ів Сеїра; засіяв із Паран гори і прийшов із тьмами сьвятих. З його ж правицї палав вогонь вакону про їх.
3. Існо, він любить племена свої; всїсьвяті його в руцї твоїй; і вони припали до ніг твоїх, кожне слухає слів твоїх.
4. Закон дав нам Мойсей, наслїддєгромади Якова.
5. 1 він був царь Ізраїля, як збирались голови народа, всї поколїння Ізраїля.
6. Ти, Рубене, жий і не вимирай, і нехай буде потомків його велика сила!
7. А се благословенне на Юду; і промовив: Господе, почуй голос Юди, і приведи його до народу його; будь рука його потужна для його і поможи йому проти ворогів його.
8. А Левія благословив словами: Ііумим* твій і урим* твій будуть для чоловіка твого побожного, котрого ти спокушував в Массї, і ваводив сварку при водах Мериви; У. Що про батька свого і про матір свою мовчав: Я не бачу його; і що не знав братів своїх, і нїчого не знав про синів своїх. Вони бо хоронили слово твоє і пильнували завіту твого.
10. Будуть вони навчати Якова присудів твоїх а Ізраїля закону твого; * Тумим і урим на нагруднику сьвященпика = звершенність і сьвітло, 2 к. Мойсея
вони приносити муть кадило, пере* тобою і всепаленнє на жертівнику твому.
11. Благослови, Господе, достаткийого, а праця рук його нехай буде люба тобі; трощи бедра тим, що встають проти його, і ненавидників його, щоб вони більше не встали!
12. А про Бенямина промовив: Віну Господа коханець і жити ме в його безпечно! Він хоронить його по всякий день і між рамями його він відпочине.
13. А про ЙосиФа промовив: Благослови, Господе, землю його найбільшим даром небесним, росою, і дарами вемлї, що в низу;
14. І найкращими плодами року імісяців ;
15. І найроскішнїйпгами плодамиправічних гір і найцїльнийпшми плодами горбів вічних;
16. 1 всїми скарбами вемлї і всїмидостатками її; — і ласка того, хто в терновому кущі явився, нехай війде на голову ЙосиФа, на тїмя найлуччого ів братів своїх!
17. Сила його буде як первака бугая,а роги його як роги в буйвола. Підобє він ними всі* народи аж до кінців землі: Се тьми ЕФраїмові і тисячі Манассієві.
18. А про Зебулона промовив: Радуйся, Зебулоне, в походах твоїх, а ти, Іссахаре, в шатрах твоїх!
19. Вони будуть вазивати народи нагору, і там приносити жертву справедливості'; вони бо будуть вжиткувати достатки моря і закриті в пісках скарби.
20. А про Гада промовив: Благословен той, хто дасть простір Гадові! Як левиця розлігся, і трощить руку і голову.
21. Вибрав він собі саму перву частину землі, там бо пай законодавця для його призначений, і прийшов він поперед народу, і сповнив правду Господню і присуди його над Івраїльом.
22. А про Дана промовив: Дан, селевчук, що стрибав із Бавана.
23. А про НаФталїя промовив: НаФталїй ситий ласкою і сповнений благословеннвм Господа! Полуднє й море будуть займшце його!
