Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/291

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

279

Перва книга Самуїлова 17. 18.


НЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 17. 18.


 43. 1 каже Филистій Давидові: Хибая пес, що ти йдеш на мене 8 ціпком? І закляв Филистій Давидові своїми богами.

 44. І каже Филистій Давидові: Ходисюди і віддам я тїло твоє птаству під небом та звіррю польовому.

 45. А Давид відказує Филистієві: Тийдеш на мене 8 мечем, списом і щитом, я ж ійду на тебе в імя Господа Саваота, в імя Бога війск Ізраїлських, що ти зневажав.

 46. Усей день оддасть тебе Господьменї в руки, і я вбю тебе й відсїчу тобі голову, і передам ще сьогодні трупа твого й трупи Филистійського війська птаству під небесами і звірям земним, і зрозуміє вся земля, що є Бог ув Ізраїлі*;

 47. І взнає ввесь сей збір, що не мечем та списом спасає Господь, бо се війна Господня, і він оддасть вас нам У руки.

 48. Як же Филистій наладивсь і підступав та наближався ’к Давиду, побіг Давид швидко зустріч Филистієві під боєві лави,

 49. І вхопив Давид 8 торби рукоюкаменя, і розмахнувши пращею, викинув його та й уцілив Филистія в чоло; і вбивсь камінь йому в лоба, так що він упав лицем на землю.

 50. Так подужав Давид Филистіякаменем із пращі і вбив Филистія, хоч і не було меча в руцї в Давида.

 51. Тодї підбіг Давид, наступив ногою на Филистія, вхопив меча його, вийняв із піхви, та й відсік ним голову його. Побачивши ж тоді Филистії, що велитень їх мертвий, кинулись навтеки.

 52. І піднялись мужі Ізраїльскі йЮдині і зняли боєвий поклик та й пігнали за Филистіями аж до входу в долину й до воріт Аккарону. І падали побивані Филистії по дорозї Шааримській, до Гета й до Аккарону.

 53. 1 вернулись Ізрайлитяне з погоніза Филистіями та й розграбили їх табір.

 54. Давид же ввяв голову Филистієву та й одніс у Ерусалим, а його вброю зложив у себе в наметї.

 55. Як побачив Саул Давида, що йдепроти Филистія, так поспитав у свого військового гетьмана Абенира: Чий би се був син оттой молодець? І відказав Абенир: Так певно, як ти живеш, царю, не знаю.

 56. 1 сказав йому царь: То довідайся,чий син сей молодик.

 57. Як же вертався Давид, убившиФилистія, взяв його Абенир та й привів перед Саула, а він держав іще Филистієву голову в руцї.

 58. І поспитав його Саул: Чий тисин, молодче? І відказав Давид: Син раба твого Ессея з Бетлеєму.

Голова 18.

Як скінчив же він розмову з Саулом, прихилилось серце Йонатана до його, і влюбив його Йонатан як свою душу.

 2. Саул же взяв його того ж дня досебе і не дозволив йому вже вертатись у батьківську господу.

 3. І ввійшов Йонатан з Давидом упобратимство, бо влюбив його як свою

ДУШУ- „


 4. І зняв Йонатан верхню одежу зсебе та й оддав Давидові, до того ж і иншу одїж свою, ба й меча й лука й пояса свого.

 5. І справлявсь Давид розважновсюди, куди й нї посилав його Саул, так що Саул поставив його отаманом над військовими людьми, і влюбив його ввесь люд і самі прибічники Саулові.

 6. Та як ійшли вони додому і вертавсь Давид подужавши Филистія, то виходило тодї з усїх Ізрайлевих городів жіноцтво на стрічу цареві Саулові, танцючи й сьпіваючи під веселу гру бубнів та цимбал,

 7. І викликало жіноцтво приграваючи: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч.

 8. І розсердився Саул вельми, і недо вподоби було йому се слово, і сказав він: Давидові присьпівано десятки тисяч, а менї тисячі; йому не стає ще хиба царства.

 9. І позирав Саул скрива на Давидаз того часу і надальше.

 10. На другий же день найшов злийдух від Бога на Саула, і був він не при собі в палаті: Давид же пригра