Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/303

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

291

Перва книга Самуїлова 28. 29.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 28. 29. ЗО.


 16. І відказав Самуїл: Чого ж менепитаєш, як Господь відступив від тебе і вробивсь тобі ворогом?

 17. Оце ж Господь і вчинить, щообявив черев мене: Відніме царство з рук твоїх, та й оддасть його ближньому твому Давидові.

 18. Ти не слухав повелінь Господніх і не роспростер його палкого пересердя на Амалика, ва те вдів тобі тепер Господь от що:

 19. Івраїля видасть Господь укупіз тобою Филистіям у руки: вавтра ти й сини твої будете во мною, та табір Ізраїльский видасть Господь Филистіям у руки.

 20. І впав Саул як довгий на землю,бо злякавсь слів Самуїлових, а до того й обезсилїв, бо не їв нічого ввесь день той й усю ніч.

 21. Кинеться ж та жінка до Саула,і бачучи, як він перелякавсь, каже йому: Оце твоя служебка послухала тебе й одважила життв свов ва тебе та й уволила волю твою,

 22. То ж послухай і ти голосу рабитвоєї; дам тобі трохи попоїсти; як попоїси, то набереш і сили щоб пійти в дорогу.

 23. Та він ватявсь і скавав: Не будуїсти нічого. І почали вговорювати його слуги вкупі в жінкою, і він послухав їх і встав ів вемлї і сів на постелі.

 24. А було у жінки годоване телятковдома; от вона хутенько ваколола його, ввяла муки, замісила та й спекла коржів,

 25. І подала Саулові і слугам його,і вони, попоївши, пустились іще тієї ж ночі в дорогу.

Голова 29.

От і скупили Филистії всї потуги до купи в Афєцї, тим часом як Ізраїль отаборивсь коло криниці під Бзреедем.

 2. Як же князі Филистійські прийшли в сотнями й тисячами своїми, а потім прийшов і Давид із людьми своїми ва Анхувом,

 3. Кажуть княвї Филистійські: Щосе ва Евреї? Відказав Анхуз Филистійським князям: Чи ж ви не внаєте, що се Давид, слуга Саула, царя Ізрайлевого, що вже більш року при мені пробуває, й я з того дня, як він прийшов, та й досі нічогісінько не внайшов у йому.

 4. Та недовольні були на його ва сеФилистійські князї і вимагали від його: Відошли сього чоловіка назад; нехай вертає в свою домівку, що назначив єси йому, і не йде з нами воювати, щоб на войнї та не зробився нашим зрадником. Чим би йому запобігти знов ласки у пана свого, як не головами сих (наших) людей?

 5. Хиба ж се не той Давид, що йомуприсьпівувано в хороводах: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч?

 6. І звелїв Анхуз покликати Давидата й каже йому: Так певно, як живе Господь: ти щирий, і мило було б очам моїм, щоб ти в таборі во мною виходив і ввіходив, бо я не внайшов у тебе ніякого зла з того часу, як прийшов єси до мене та й по сей день; та иншим князям ти не під мислї.

 7. То ж ійди собі з упокоєм додому,щоб не дражнив князїв Филистійських.

 8. 1 відказав Давид Анхузові: Що жя таке вчинив і що ти знайшов у рабі твойму 8 того часу, як ввійшов я в твою службу, та й по сей день, щоб менї не йти на війну проти ворогів мого царя й пана ?

 9. І сказав Анхуз Давидові: Знаю,що ти менї такий любий, як ангел Божий, та що ж коли вимагають княвї Филистійські: Нехай він не йде в нами на війну!

 10. Оце ж лагодься завтра вранціз слугами пана твого, що приишли 8 тобою; і встаньте ранісінько, щоб вам, скоро займесь на день, вийти.

 11. От і встав Давид і люде його, щобійти назавтра вранці назад у Филистійську землю, тим часом як Филистії пійшли в Езреель.

ГОЛОВА ЗО.

Як же прийшов Давид з людьми своїми на третий день у Секелаг, напали були Амаликії од полудня на Секелаг, злупили Секелаг і спалили його огнем,

 2. І позаймали з його в полонь жінок і все мале й велике, нікого не вбивши, та й погнали своєю дорогою.

19*