416
Друга книга Паралипоменон 5. 6.
12. 1 левіти сьпівцї, — всї вони, себ то АсаФ, Еман, Ідитун і сини їх та брати їх, убрані в виссон, І8 кимвалами, з псалтирями й цитрами, стояли від східнього боку жертівника, а 8 ними сто двайцять сьвященників, трубивших у труби;
13. 1 коли всї як один трубили й сьпівали, видаючи неначе один голос на хвалу й славу Господа, та як 8агремів гук труб і кимвалів і музичних приборів на хвалу Господеві: бо він благии і віковічня милость його! тодї дом, дом Господнїй сповнився облаком,
14. 1 не змогли сьвященники стоятина службі задля хмари, бо слава Господня сповнила дом Божий.
Тоді промовив Соломон: Господь обіцяв, що буде жити в облацї,
2. Я ж збудував дом на пробутокйому, щоб там пробував по віки.
3. І повернувся царь своїм лицем іпоблагословив увесь збір Ізраїлський — (бо ввесь вбір Івраїлський стояв),—
4. 1 сказав: Нехай буде слава Господеві, Богові Іврайлевому, котрий, що вирік устами своїми Давидові, панотцеві мойму, здійснив тепер своєю рукою! А сказав він:
5. Від того часу, як я вивів народмій з землї Египецької, не обрав я міста НЇ в одному 8ПОМІЖ поколїн Ізрайлевих до збудування дому, де пробувало б імя мов, й не вибрав чоловіка, що управляв би народом моїм Ізраїлем,
6. А вибрав я Ерусалим, щоб тампробувало імення мов, й вибрав Давида, щоб був над народом моїм Ізраїлем.
7. І було на думці в Давида, панотця мого, збудувати дім іменню Господа, Бога Ізрайлевого,
8. Але Господь сказав Давидові, панотцеві мойму: В тебе на думцї збудувати храм іменню мойму, та й добре, що це в тебе на думцї,
9. Але не ти збудуєш храм, а твійсин, що вийде 8 чересел твоїх, — він збудує храм іменню мойму.
10. І здійснив Господь слово своє,що вирік: Я став на місце Давида, панотця мого, й васїв на престолї І8райлевому, як вирік Господь, і збудував дом іменню Господа, Бога Ьрайлевого.
11. 1 зложив я там скриню, що в їй8авіт Господнїй, вчинений ним з синами Ізрайлевими.
12. 1 став Соломон перед жертівни*ком Господнім цоперед усієї громади І8раїлської, й зняв руки свої, —
13. Бо Соломон вробив був мідянийамвон, завдовжки пять локот, і завширшки пять локот, а 8аввишки три ліктї, й поставив його серед двора —, й став на йому, й припав на колїна поперед усієї громади І8раїлської, і 8НЯВ свої руки до неба,
14. І промовив: Господи* Боже Ізрайлїв! Нема Бога, рівного тобі нї на небі нї на 8емлї. Ти додержуєш заповіт і ласку до слуг твоїх, що обертаються до тебе усїм серцем своїм:
15. Ти подав слузї твойму Давидові,панотцеві мойму, що ти казав йому; що вирік ти устами твоїми, те справдив єси сьогодні рукою твоєю.
16. 1 тепер, Господи, Боже Ізрайлїв!сповни слувї твойму Давидові, панотцеві мойму, те, що сказав єси йому, говорючи: не переведеться в тебе перед лицем моїм седячий на престодї Іврайлевому, як тільки сини твої стерегти муть доріг своїх, ходячи по законові мойму так, як ти ходив передо мною.
17. Тепер же, Господи, Боже Ізрайлїв! нехай здійсниться слово твоє, що вирік єси слузї твойму Давидові.
18. Та чи ж справді Богові жити8 людьми на землї? Коли небо й небо небес не помістять тебе, то тим менше сей храм, що я збудував.
19. Але зглянься на молитву й благаннє слуги твого, Господи Боже мій! почуй взиваннє й мольбу, якою слуга твій молиться перед тобою.
20. Нехай очі твої споглядають нахрам сей в день і в ночі, на місце, де ти обіцяв положити імення твоє, щоб вислуховувати молитву, якою раб твій буде молитись на сьому місці.
21. Вислуховуй благаннє слуги твогой народу твого Ізраїля, коли вони будуть молитись на сьому місці; вислу
