417
Друга книга Паралипоменон 6.
ховуй в місці пробутку твого, в небі, почуй і помилуй!
22. Коли хто согрішить проти ближнього свого, й наложать на його присягу, щоб поклявся, і присяга буде відбуватись перед жертівником твоїм в сьому храмі,
23. Тодї ти почуй 8 неба і вчини суднад слугами твоїми; покарай винного, обернувши провину його на голову його, й виправдай безвинного, віддавши йому по правдї його.
24. Коли народ твій Ізраїль буде побитий ворогом 8а те, що согрішив перед тобою, відтак же вони обернуться і взнають імення твоє, та будуть просити й молитись перед тобою в сьому храмі,
25. Тодї ти почуй 8 неба, й простигріх народові твойму Ізраїлеві, й верни їх у землю, що дав вси їм і батькам їх.
26. Як вамкнеться небо і не буде дощу за те, що вони согрішили перед тобою, а відтак молитись муть на сьому місці й взнають імення твоє, й навернуться від гріха свого, бо ти впокорив їх, —
27. Тоді почуй з неба й прости гріхслугам твоїм і народові твойму Ізраїлеві, напутивши їх на добру путь, якою їм ходити, й пошли дощ на вемлю твою, що дав вси народові твойму в наслїдню державу.
28. Коли буде голод у вемлї, чи будепошесть, чи буде суша, чи ржа, сарана або черви, чи тіснити муть його вороги його в вемлї вайманщини його, або буде яка нужда чи хороба яка, —
29. То всяку молитву, всяке благанне від якої небудь людини або від усього народу твого Ізраїля, коли вони почують кожний своє горе й нужду свою, й простягнуть руки свої до храму сього,
30. Ти почуй з неба, з місця пробування твого, й прости, й відплати кожному по всіх поступках його, так як ти взнаєш серце його, бо ти один внавш серце синів людських, —
31. Щоб вони боялись тебе й ходилидорогами твоїми по всї днї, доки живуть на 8емлї, що дав вси батькам нашим.
32. Навіть і чужинець, що не в твого народу І8раїля, — коли б він прийшов ів далекої сторони ради імення твого великого й руки твої потужної, та простягнутої правиці твоєї, — коли б він прийшов і молився перед храмом сим,
33. То почуй його в неба, з місцяпробутку твого, й вчини все, про що буде покликати до тебе чужоземець, щоб усї народи на землі взнали імя твоє, й щоб боялись тебе, як народ твій Ізраїль, та щоб дознались, що дім сей, що його збудував я, твоїм називається іменем.
34. Коли виступить народ твій навійну проти ворогів своїх тим шляхом, яким ти пошлеш його, й буде молитись до тебе, обернувшись проти сього міста, що ти вибрав, і проти храму, що я вбудував іменню твойму,
35. Тодї почуй в неба молитву їх іблаганнє їх, і подай, чого їм треба.
36. Коли ж вони согрішать передтобою, — бо нема людини, щоб не грішила, — а ти ровгнїваєшся на їх, і віддаси їх ворогові, й ваберуть їх у полон та одведуть їх чи то в далеку чи близьку сторону,
37. І коли вони в землі, де будуть вполоні, схаменуться й навернуться, й будуть молитись до тебе в землї неволі своєї, кажучи: Ми согрішили, вчинили беззаконність, ми винуваті,
38. 1 обернуться до тебе всім серцемсвоїм і всією душею своєю в землі свого полону, куди зайнято їх в неволю, та коли молити муться, вернувшись в сторону землі своєї, що дав єси батькам їх, і ’д містові, що ти вибрав, і до храму, що я збудував іменні твойму, —
39. Тоді почуй з неба, з місця пробутку твого, молитву їх і благання, й вчини, чого їм треба, та прости народові твойму, в чому він согрішив перед тобою.
40. Боже мій! нехай будуть очі твоїотворені й уші твої вважливі на молитву в сьому місці.
41. А тепер, Господи Боже, стань намісці спокою твого, ти й скриня сили твоєї. Сьвященники твої, Господи Боже, нехай з’одягнуться в спасенне, а
